БЕНЧМАРКІНГ
як інструмент підвищення
конкурентоспроможності закладу освіти
Освіта в Україні все гостріше потребує необхідності пристосування до умов
ринкового середовища. На сьогодні ринок освітніх послуг динамічно розвивається,
що вимагає особливої уваги до проблем, пов’язаних із позиціонуванням навчальних
закладів.
Заклад освіти - відкрита, пов’язана з багатьма суспільними інститутами
соціально-педагогічна система, про яку дедалі частіше говорять як про сферу послуг.
Сьогодні на перший план висувається імідж успішного
навчального закладу, який забезпечує якість освітніх послуг.
Як
наслідок, заклади освіти стають зацікавлені у тому, щоб зробити
свої послуги максимально привабливими та
конкурентоспроможними. Саме тому
керівники закладів освіти змушені замислитися над тим, у чому перевага їхнього навчального закладу
над іншими.
Серед простих та дієвих інструментів удосконалення та
підвищення ефективності управлінської діяльності, зокрема освітньої, все
частіше використовується бенчмаркінг. Ця технологія пов’язана з моніторингом. Термін «бенчмаркінг» походить від
англійського слова benchmark (початок відліку,
еталонне порівняння, критерій). Зарубіжні словники трактують цей термін
як «експертний стандарт», або «стандарт, за яким можна проводити вимір
чого-небудь, давати йому оцінку».
В
управлінській діяльності бенчмаркінг розглядається як особлива процедура
введення в практику роботи навчального закладу технологій, стандартів і методів
роботи кращих організацій. Але це не просте копіювання чужих ідей, а ефективний
метод покращення діяльності навчального закладу, заснований на творчому
ставленні до досвіду лідерів. Вперше цей метод був
розроблений у 1972 році Інститутом стратегічного планування в Кембріджі для
оцінки ефективності бізнесу під час
дослідницької діяльності консалтингової групи PIMS. Тоді був сформульований основний принцип бенчмаркінгу:
«для того щоб знайти ефективне рішення в сфері конкуренції, необхідно знати
найкращий досвід інших організацій, які досягли успіху у подібних умовах». Цілеспрямовано
використала бенчмаркінг компанія RankXerox під час
тяжкої кризи в 1979 році для аналізу витрат і якості власних продуктів у
порівнянні з японськими. Нині бенчмаркінг вважається найефективнішим напрямком
консалтингу.
З 1992
року його почали використовувати в управлінській діяльності вищої школи. В
Європі він набув поширення з 1995 року.
Бенчмаркінг має різні визначення.
Класичним визначенням є слова засновника цього методу Роберта Кемпа - корифея бенчмаркінга: «Бенчмаркінг - це пошук найкращих методів, які приводять до покращення
діяльності». Більш розгорнуте визначення дає екс-президент Американського
товариства якості (ASQ) Грегорі Ватсон: «Бенчмаркінг
- це процес систематичного і неперервного вимірювання: оцінювання власної
діяльності та порівняння її з діяльністю організацій-лідерів з метою отримання
інформації, корисної для самовдосконалення». В простому
розумінні бенчмаркінг означає «вдосконалення самих себе, навчаючись в інших».
Бенчмаркінг це -
концепція природного розвитку, безупинний систематичний пошук і впровадження найкращих
практик, нових ідей, їх адаптація і використання на
практиці, що приведе
організацію до досконалішої форми. Об'єктами
бенчмаркінгу можуть бути: методи, процеси, технології, якісні параметри. За допомогою бенчмаркінгу проводиться зовнішня
оцінка організації.
Бенчмаркінг
дозволяє дати відповідь на такі питання:
-Як ми
працюємо у порівнянні з іншими?
-До чого
ми повинні прагнути?
-Хто
працює найкраще у визначених напрямках?
-Яким
чином їм це вдається?
- Як ми
можемо застосувати те, чим користуються інші?
-Як нам
стати кращими з кращих?
Методика
проведення бенчмаркінгу передбачає такі етапи:
- Оцінка діяльності навчального закладу та виявлення
«проблемних зон».
-
Визначення предмету еталонного порівняння.
- Пошук еталону та вибір форми еталонного
порівняння.
- Збір інформації.
-Аналіз
інформації та розробка плану впровадження інновацій.
-
Впровадження нових ідей у діяльність закладу.
- Повторна самооцінка та аналіз результатів.
Використовуючи бенчмаркінг заклад освiти може «побачити себе з боку»: об’єктивно проаналізувати свої слабкі та сильні сторони; визначитися
зі стратегічними орієнтирами для того, щоб бути конкурентоспроможним. Бенчмаркінг
дає можливість почерпнути нові ідеї як в організації навчального процесу, так і
в сфері маркетингу освітніх послуг, а також є альтернативою традиційному
стратегічному плануванню від досягнутого, відкриваючи можливість перейти до
планування на основі аналізу показників конкурентів.
Використані
джерела:
- https://uk.wikipedia.org/wiki
- Н.П. Воробйова. Бенчмаркінг
як інструмент підвищення конкурентоспроможності організації. Режим доступу: https://nonproblem.net/wp-content/uploads/2019/12/2018_14_013.pdf
- Бенчмаркінг як метод підвищення
конкурентоспроможності закладів вищої освіти. Режим доступу: http://bses.in.ua/journals/2018/35_2_2018/16.pdf
- Костюк М.К. Актуальність
впровадження концепції бенчмаркінгу на ринку освітніх послуг України.
