ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МИСТЕЦТВ 30.10.20

Привiт, друзi-ТОМiвцi!

Сьогоднi ми з вами КРОКУЄМО далi. Продовжимо нашу творчу зустрiч та трiшки покреативимо. Який настрiй у вас? Мабуть, у кожного рiзний... Хтось радiє, що завтра вихiдний; комусь навпаки сумно, дивлячись за вiкно; хтось чимось здивований, а,  можливо, навiть ображений...

До чого це ми?  А до нашого з вами креативного привiтання. 

Крок 1.  "Емоцiйне привiтання"

Пропонуємо вам усiм  привiтатися  вiдомою фразою "Добрий день", передаючи iнтонaцiйно рiзнi емоцiï:

 - радiсть;

- сум;

- задоволення;

-  образа;

- у захватi;

 - злiсть;

- цiкавiсть;

 - здивування;

- пиха

- сором'язливiсть.

Ви можете самостiйно ще додати свою емоцiю)

До речi,  у сучасному свiтi ми все бiльше спiлкуємося один з одним у чатах, соцмережах.  І,  щоб висловити своï емоцiï, використовуємо вiдомi  всiм символи - смайлики.  Звiдки ж з'явилися цi жовтi "колобочки"? Можливо,  закотилися з вiдомоï казки? Жарт, звiсно. 

Це не казка, а реальна iсторiя, героï якої вже чекають на вас за посиланням нижче:

https://www.blogger.com/blog/post/edit/1133773981561739164/830892755235367407

ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МИСТЕЦТВ

 Вiкторина для найрозумніших 

"Місто моєї любові"

1. Як звучить украïнською мовою девiз мiста Чернiвцi "Viribus unitis»?  

Головною рушійною силою чернівчан є девіз  (гасло) «Спільними зусиллями» («Viribus unitis»), яке колись було девізом гербу Габсбургів.

2. Яка перша назва  нинiшньоï вулицi Ольги Кобилянськоï? 

Дата народження тодішньої Молодіївської, а пізніше Панської вулиці відома точно: у 1786 році на розі Центральної площі та теперішньої Кобилянської був закладений перший мурований будинок.

Молодiïвська.

У якому роцi офiцiйно  затверджено прапор та девіз мiста?

Прапор Чернівців із гаслом «Viribus unitis» (Спільними зусиллями) виготовлений і затверджений  у 1908 році до відзначення 500-річчя першої писемної згадки про Чернівці

Кого з чернiвецьких композиторiв називають "украïнським Шубертом?"

Володимира Івасюка

Де у Чернiвцях щодня опiвднi можна почути мелодію пісні "Марiчка"?

Міська Ратуша

Який напій вперше спробувала Леся Українка саме у Чернівцях?

У 1898 р. на початку тодішньої Панської вулиці постала розкішна кам'яниця, у якій розташувалась елітна кав'ярня «Габсбург». Пізніше тут був заснований «Клюб шанувальників кави», де шановне панство полюбляло за  філіжанкою кави вести бесіди на шляхетні теми. Така атмосфера сприяла народженню поетів, філософів і музикантів. І ця атмосфера підкупила Лесю Українку, яка гостювала у Ольги Кобилянської та вперше пила каву саме у Чернівцях.

Який чернівецький музей є одним із найстаріших музеїв України?

Краєзнавчий музей -  1863 рік

Скільки зірок "засвітили" на Театральній площі під час відкриття "Алеї зірок"?  

У  2020 році під час відкриття Алеї «засвітили» 31 зірку.

Однією з найгарніших у Європі є Синодальна зала, яка знаходиться у відомій чернівецькій споруді.  Що це за зала?

Серед приміщень головного корпусу ЧНУ імені Юрія Федьковича своєю красою і величчю вражає Синодальна зала - одна з найгарніших у Європі. Вона була оздоблена мармуром (звідси її теперішня назва  –  Мармурова) і обставлена бічними галереями колон, на які спиралася декорована орнаментикою дерев’яна стеля. Враження неземної величі посилювали й коридори з мармуровою мозаїкою на підлозі та розмальованими стелями у формі куполів. На жаль, у 1944 р. Синодальна зала була пошкоджена пожежею. У вогнищі постраждали не лише інтер’єри, але й загинула синодальна бібліотека, що містила унікальні стародруки та архіви. Теперішній вигляд Мармурової зали – лише копія, створена реставраторами .

10. Опишіть одним словом вашу любов до рідного міста!

(Відповідь вірна автоматично))

I з приємнiстю повiдомляємо, що переможницею вiкторини стала красуня-чернiвчанка: PrinсessY

ВIТАЄМО!

ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МИСТЕЦТВ

 

 

Крок 2. "Цiкавi зустрiчi"

    Інтонація, жести, міміка, пантоміма – в живому спілкуванні один з одним ми використовуємо безліч виразних засобів, адже без емоцій діалоги сухі і черстві – неживі. А писати у чатi  що ви, скажімо, зараз посміхаєтесь або сумуєте, трохи недоречно. Згодні? Набагато простіше поставити відповідний смайл – і все ясно.  Американець Харві Бeлл у 1963 роцi так i вчинив – придумав перші смайли для позначення емоцій.                                  Художник намалював щасливе обличчя для страхової компанії, яка хотіла мотивувати своїх співробітників незвичайним способом. Цей малюнок, що зображає посміхаку, і став першим смайликом у звичному розумінні. За нього автор отримав $ 43 і світову славу.

    У 70-х роках смайл придбав величезну популярність: його почали друкувати на марках, футболках, рюкзаках, олівцях, сiрниках, бейсболках... Продукція iз зображенням смайликів приносила величезні доходи всім, окрім свого творця.

    Першим запатентував смайлик як торгову марку француз Франклін Лоуфрані у 1971 році. Йому вдалося запатентувати свій торговий знак у 80 країнах світу. Корпорація Лоуфрані – Smiley Licensing – діяла по всьому світу, крім США, зрозуміло, і принесла своєму власникові великий прибуток.

    Що ж стосується Харві Белла, то він зрештою теж запатентував свій смайл і створив компанію World Smile Corporation, яку очолив його син – Чарльз Белл. У цієї людини була мрія – стати «міжнародним послом щастя» на всій Землі. Весь прибуток від компанії World Smile Corporation використали у благодійних цілях.                                                                     Вже в похилому віці Харві Белл започаткував свято World Smile Day (Всесвiтнiй день посмiшки), який вперше відзначався у 1999 році. Це свято вiдзначаємо традицiйно у першу п'ятницю жовтня.

     Iсторія ж електронного смайла розпочалася 19 вересня 1982 року. Ще один американець, учений Скотт Фалман з приватного університету Карнегі-Меллон (Пітсбург, штат Пенсільванія),  запропонував використовувати таке поєднання: двокрапка, тире і закрита дужка  для позначення усміхненого обличчя. 

 Дуже скоро смайли - графічні зображення міміки обличчя - стали частиною інтернет-культури. І сьогодні це загальний термін для будь-якого емотікону. Історія зберегла той самий лист, який Фалман відправив на місцеву електронну дошку оголошень. Вона була прототипом сьогоднішніх форумів i  основним засобом спілкування між співробітниками Університету.

Ось цей лист:
«19-Sep-82 11:44 Scott E Fahlman :-) From: Scott E Fahlman I propose that the following character sequence for joke markers: :-)

 

Read it sideways.
Actually, it is probably more economical to mark things that are NOT jokes, given current trends. For this, use :-(»

Згодом, приблизно у 1986 році в Японії розробили версію смайликів, які можна було прочитати без необхідності нахиляти голову вліво. Вони отримали назву "каомоджі". (Kaomoji - це японське слово, що об'єднує "kao" (вираз або погляд) з "moji" (персонаж).

    З появою англомовних аніме форми японської анімації "каомоджі" поширилися й за межі Японії по всьому світовi: від онлайн-ігор до обміну миттєвими повідомленнями і охопили глобальну авдиторію.                          Сьогоднi в Інтернеті зустрічаються найрізноманітніші смайлики: вони не тільки виражають емоції, але також зображають різних персонажів, знаки зодіаку, прапори, таблички з гаслами, смайли-букви, новорічні смайлики...    В Інтернеті існують спеціальні сайти, на яких ви можете завантажити собі набори смайликів, а також придумувати і малювати свої авторські смайлики, обмінюватися ними, дарувати і відправляти ці «усміхнені обличчя» друзям і знайомим.

Топ-5 найпопулярніших категорій для емоджі у всьому світі:

• 1. Щасливі обличчя (в тому числі підморгування  😉, поцілунки 😘, обличчя з очима у формі серця 😍, усмішка 😀)
• 2. Сумні обличчя (включаючи сумні та розлючені емоджі)
• 3. Серця (включає всі кольори та емоджі розбитого серця)
• 4. Жести рукою (включає великі пальці вгору, аплодисменти, знак миру тощо)
• 5. Романтичний (включає відбиток поцілунку, любовний лист, пару поцілунків)

Серед позитивних емоджі, обличчя зі сльозами радості 😂 на сьогоднішній день є найпопулярнішим. Слідом іде обличчя, яке надсилає поцілунок 😘, усміхнене обличчя з очима у формі серця 😍 та усміхнене обличчя з усміхненими очима 😊.

Найпоширенішими негативними емоджі є плакуче обличчя 😭, за яким йде задумливе обличчя 😔, обличчя що застигло від страху 😱 та безрадісне обличчя 😒.

    За 38 років свого існування «смайлик» став незамінним атрибутом електронного спілкування, і багато хто вже не може уявити, як можна було без нього обходитися. Вiн допомагає краще зрозуміти співрозмовника, вловити його настрій, і, незважаючи на те, що смайлики різняться за сприйняттям у різних культурах, вони стали мовою, яку може зрозуміти кожен.

Крок 3.  "Порцiя креативу"          

Друзi, ми з вами не менш творчi, нiж Харвi Белл та Скотт Фалман, згiднi?

Тож, продовжуємо цю чудову справу - креативити. Пропонуємо вам придумати смайлик чи графiчний знак, який  сповiщатиме всiм про вашу любов  до "Юностi Буковини". Ви ж нас любите, еге ж?

Чекатимемо вашi iдеï у коментарях пiд цiєю публiкацiєю. Завантажуйте фото вашого авторського смайлика i трiшки розкажiть про нього. Переможця-смайлика  обиратимемо 1 грудня 2020 року. Поспiшайте!

А доки ви мiзкуєте над завданням, ми, як i обiцяли,   повiдомляємо вiрнi вiдповiдi до вiкторини "Мiсто моєï любовi" та оголошуємо переможця! 

I вiдповiдi, i iм'я переможця заховалися ось тут:

https://www.blogger.com/blog/post/edit/1133773981561739164/3980384669310535140

 

ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МИСТЕЦТВ

Вітаємо вас, наші дорогі слухачі 

Творчого об'єднання мистецтв! 

На дворі - холодно і сумно, а в нас - тепло і радісно, тому що ми разом - дружня команда творчих особистостей. 

    Упродовж наших з вами зустрічей ми крокуватимемо різними епохами, познайомимося з відомими митцями; дізнаємося якомога більше про нашу рідну Україну, про її чудові міста, культуру, старовинні пам'ятки, сучасні шедеври. 

   А розпочнемо, ясна річ, з найкращого міста на землі - з наших рідних Чернівців!

 Отож, сьогодні ми, не зважаючи на погоду, запрошуємо вас на прогулянку!  

Зустрічаємося за посиланням нижче)

https://www.blogger.com/blog/post/edit/1133773981561739164/7467396089967630335?hl=uk

ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МИСТЕЦТВ

Місто троянд i  толерантності

Місто Черна

Що?  Походження назви міста.

 За археологічними даними, місто Чернівці було засноване у ХІІ ст. Перша писемна згадка датується 1408 роком, тоді населений пункт фігу­рував під назвою «місто Черна», тобто «Чорне ­місто". Отож, назва міста утворена від слова «чорний». Однак, чому місту було дано саме таку назву? Дослідниця Алла Коваль наводить кілька версій:

·         за кольором чорноземних родючих ґрунтів;

·         за назвою ремісників і взагалі «чорного люду»;

·         за прізвищем Чорний. У минулому на цій території розташовувалися володіння боярської родини Негру. Один із членів цієї родини — Дума Негру — у 1462 р. згадується в документах як Дума Чорний.

 Viribus Unitis!

Що? Історія девізу міста. Девіз міста виб­рано не випадково, адже Чернівці — місто бага­тонаціональне й багатокультурне. У ньому мешкають представники понад 60 національностей: більшість становлять українці, також проживають росіяни, румуни, молдавани, поляки, євреї, німці тощо.

Отож, лише співпрацюючи одне з одним, спільними зусиллями можна досягти успіху. Однією з головних рис міста і нині залишиться толерантність.

Слід зазначити, що девіз сучасних Чернівців є україномовним варіантом особистого гасла очільника Австрійської імперії Франца Йосифа. Цісар подарував місту право на використання свого гасла «Viribus Unitis!», що засвідчувало особливе його ставлення до міста над Прутом.

Як відомо, за часів Франца Йосифа Північна Буковина пережила період свого розквіту, як економічного, так і культурного. Минуло не одне десятиліття, і вдячні чернівчани увіковічили пам’ять про імператора, встановивши в ­місті пам’ятник.

 Чернівецький «будинок муз»

Що?  Чернівецький обласний краєзнавчий музей.

Де? Вул. Ольги Кобилянської, 28.

Коли? Заснований у 1863 р.

Мандруючи залами чернівецького «будинку муз», можна побачити різноманітні експонати, які оповідають про історію, економіку, культуру, зокрема й традиційну буковинську. Зупинимося не деяких експонатах.

Говорячи про писемні джерела особового похо­дження, дослідники завжди апелюють до текстів, створених інтелігенцією. Справді, селяни, наприклад, ХІХ ст., практично не листувалися й не писали автобіографій чи мемуарів.

Однак і вони, які щодня потерпали від ­панів і злигоднів, залишили прийдешнім поколінням послання. Про це свідчить напис, зроблений у ХІХ ст. на стіні каплички в с. Виженка:  «3 дні на тиждень панщина, а як не пішов, то ­давали від 50 до 70 буків, що кров ішла».

Господині з цікавістю зможуть порівняти збиванку ХІХ ст. із сучасним міксером. А форма для випікання пасок двохсотрічної давнини неод­мінно надихне на створення власних кулінарних шедеврів. Наш побут заполонив пластик, а чи не краще повернутися до скляної тари? Поміркуймо, розглядаючи скляну пляшку кінця ХІХ — початку ХХ ст., із нетривіальним написом: ­«Віденська молочня. Тара не підлягає продажу. Помивши, повернути».

«Машина для бігу» — саме таку назву отримав перший велосипед, створений у 1817 р. в Німе­ччині. У ХІХ ст. на вулицях Чернівців де-не-де можна було побачити велосипедистів. ­Однак не всі знають, що кермувати двоколісним ­«конем» міг не кожен. Річ у тому, що спочатку ­потрібно було закінчити відповідні двомісячні курси, отри­мати посвідчення й лише тоді на закон­них підставах сідати за кермо власного велотранспорту.

Хто останнім часом здобував в Україні  вищу освіту, той має зазвичай два дипломи — бакалавра й спеціаліста або магістра. У ХІХ ст. випускникам вишів видавали один диплом, але в трьох екземплярах. Якщо власник не зміг із певних причин зберегти ці документи, то четвертий екземпляр не видавали — йди вчитися повторно.

Колоритну прикрасу ґердан у ХІХ ст. ­носили не лише жінки. Коли чоловік поспішав на імп­резу й не мав часу для перевдягання, то достатньо було поверх білої сорочки вдягнути ґердан, сплетений із різнокольорового бісеру, і святкове вбрання готове. Беремо на замітку.

 «Буковинський Кобзар»

Що? Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича.

Де? Соборна площа, 10.

Коли? Заснований у 1946 р.

Саме так називали поета Юрія Федьковича.
У музеї можна ознайомитися з меморіальними речами предвісника українського ­національного відродження Північної Буковини, доторкнутися до перших видань творів поета-романтика, відчути атмосферу кімнат, у яких мешкав і працював Юрій Федькович в останні роки свого життя. Окрім того, можна довідатися, що:

Осип Домінік Гординський де Федькович — справжні ім’я та прізвище поета. Згодом, перейшовши в православ’я, отримав ім’я Юрій.

Батько поета, бачачи, що син безуспішно працював то на одній, то на іншій роботі, віддав його до війська.

Юнак прослужив 8 років в армії та два роки був у запасі. До Федьковича як представника вищої верстви суспільства в армії ставилися ­поблажливо. Однак він був вражений тим, якій муш­трі піддавали щодня селян. Під час служби він жив не на квартирі, як інші шляхтичі, а в казармі поруч із селянами, яких навчав читати й писати. Пережите у війську дало багатий матеріал для творчості, як зазначав Іван Франко, «болі, тугу, надії й розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто інший». Вихований в атмосфері давнього гуцульського села, Юрій Федькович зазвичай ходив у традиційному одязі, прикметними компонентами якого були кептар і постоли. Подейкують, що одного разу письменника запросили на офіційний захід  і зазначили, що з’явитися потрібно в мундирі. Не вагаючись, він надіслав замість себе мундир, ­мовляв, запрошували не мене, а мій мундир.

 «У моєму житті не часто гостює радість»

Що? Чернівецький літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської.

Де? Вул. Софії Окуневської, 5.

Коли? Заснований у 1944 р.

Ці слова записала у своєму щоденнику Ольга Кобилянська, яка жила й працювала в невеликому затишному особняку в середмісті Чернівців. Письменниця, учасниця феміністичного руху й просто жінка. Жінка, яка кохала, страждала, цікавилася новинками моди й мала витончений смак. Відчути атмосферу літературних Чернівців перших десятиліть ХХ ст. й дета­льніше ознайомитися із життєвим і творчим шляхом Ольги Юліанівни, можна завітавши до музею, який нині названо на її честь. Ольга Кобилянська вміла грати на різних музичних ­інструментах, зокрема на фортепіано, цитрі й дримбі. Окрім того, малювала й грала в театрі.

У 1930-х роках один із журналів проводив опитування письменників. Узяла в ньому участь й Ольга Кобилянська. Відповідаючи на запитання «Які б три книжки ви взяли з собою в заслання?», письменниця зазначила, що не змогла б обійтися без «Євангелія», оскільки воно уособлює духовність, взяла би й «Фау­ста» Й. Гете, оскільки це інтелект, а також «Кобзар» Т. Шевченка, оскільки він символізує наше національне. Пересічного обивателя завжди цікавить побут відомих людей. Як і чим вони живуть? О котрій прокидаються? Який мають розпорядок дня? Маємо можливість привідкрити завісу таємничості й дізнатися деякі подробиці із життя Ольги Коби­лянської. Так, письменниця прокидалася о 7 годині, але не вставала. Служниця приносила легкий сніданок, наприклад, намащений медом шматочок хліба, далі затоплювала в кімнаті піч. О 8 годині до письменниці приходила прийомна донька Галина-Олена й вони обговорювали, що наснилося, адже Ольга Юліанівна уміла тлумачити сни. Після того обговорювали меню на день. О 9 годині мисткиня вставала, вмивалася, снідала. З десятої до пів на першу Кобилянська працювала, тобто ­писала твори. Перед обідом потрібно погуляти півгодини, а можна й довше. З першої до другої години — обід. Далі з другої до пів на четверту — сон. Після того можна було трохи попрацювати, а згодом приходили подруги «на пльотки», тобто попліткувати. О сьомій ­годині — вечеря. З восьмої до дев’ятої — писала листи. О дев’ятій чи десятій ішла відпочивати.

Харчувалася Ольга Кобилянська скромно, м’ясо їла раз на тиждень. Часто споживала каші, особливо мамалигу, яку подавали на стіл то з гуслянкою, то зі сметаною, то з бринзою, а то й зі шкварками.

Найбільшим коханням усього життя Ольги Кобилянської був Осип Маковей, один із перших редакторів і критиків її творів. Це було взаємне кохання з першого погляду. Однак згодом Маковей одружився з іншою, а Кобилянська так і не змогла відчути сімейного щастя.

Ольга Кобилянська мала прийомну доньку на ім’я Галина-Олена, яка одночасно доводилася їй племінницею. Це була  

 дитина її брата Олександра й однієї австрійки, яка поки­нула дитину. Ольга Юліанівна удочерила дів­чинку й виховувала як рідну.

 Перлина міста

Що? Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Де? Вул. Коцюбинського, 2.

Коли? Заснований у 1875 р.

Справжньою перлиною Чернівців по праву називають найперший у місті університет.

Центральний корпус університету розташовується в приміщенні колишньої резиденції православних митрополитів Буковини й Далмації, спорудженому протягом 1864—1882 рр. за проектом австрійського архітектора Йосифа Главки.

У 2011 році головний корпус університету було вміщено до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

 Музична столиця України

Що? Неофіційний статус Чернівців.

Саме такий неофіційний статус закріпився за Чернівцями в другій половині ХХ ст. Це підтверджують такі факти.

У 1950-х рр. композитор Степан Сабадаш напи­сав на вірші студента-медика Михайла Ткача пісню «Марічка». А в 1960 році створив у Чернівцях ансамбль «Марічка», назвавши його на честь пісні, що тоді вже стала візиткою краю.

Чернівецька земля подарувала й одного з основоположників української естрадної музики Володимира Івасюка, композитора, поета й виконавця.

У 1970 році вокально-інструментальний ­ансамбль «Карпати» виконав його пісні «Червона рута» й «Водограй», які принесли їхньому авторові світову популярність. Безперечно, Чернівці як музична столиця має й власну алею ­зірок. На ній можемо побачити імена Володимира Івасюка, Миколи Мозгового, Степана Саба­даша, Назарія Яремчука та багатьох інших.

 

За матеріалами Олени Подобєд 

Друзі! Дякуємо, що були з нами на цій прогулянці. Погодьтеся, що про наше місто можна розповісти ще дуууже багато цікавого!

Для всіх, хто любить своє місто, оголошуємо конкурс! 

Вікторина "Місто моєї любові"  вже чекає на вас за посиланням:

https://www.blogger.com/blog/post/edit/1133773981561739164/4028285230266051883?hl=uk

 

ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МИСТЕЦТВ

Вікторина для найрозумніших 

"Місто моєї любові"

1. Як звучить украïнською мовою девiз мiста Чернiвцi "Viribus unitis»? 

2. Яка перша назва  нинiшньоï вулицi Ольги Кобилянськоï?

3. У якому роцi офiцiйно  затверджено прапор та девіз мiста?

4. Кого з чернiвецьких композиторiв називають "украïнським Шубертом?"

5. Де у Чернiвцях щодня опiвднi можна почути мелодію пісні "Марiчка"?

6. Який напій вперше спробувала Леся Українка саме у Чернівцях?

7. Який чернівецький музей є одним із найстаріших музеїв України?

8. Скільки зірок "засвітили" на Театральній площі під час відкриття "Алеї зірок"?  

9. Однією з найгарніших у Європі є Синодальна зала, яка знаходиться у відомій чернівецькій споруді.  Що це за зала?

10. Опишіть одним словом вашу любов до рідного міста!

Друзі! ТОМівці! Чекаємо на ваші відповіді у коментарях під цією публікацією. Переможе той, хто першим дасть ВIРНI відповіді на більшість запитань. 

 Вірні відповіді  оголосимо 30.10.20)

Бажаємо вам успіху!

 

 Список рекомендованих джерел за темою 
"Особистісний розвиток дитини засобами театралізованої діяльності", 
над якою  працюватиме 
ЗХК гурток художньо-сценічного слова "Паросток" у 2020/2021 н.р.

1.     Ващенко Г. Виховний ідеал : підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків. Т. 1 / Г. Ващенко ; авт. передм. О. Гентош. — Львів : Камула, 2006. — 276 с.

3.     Голдінг С. Як залишатися позитивним і визволити свого внутрішнього оптиміста // Фабула.-2020

4.     Дитина у сучасному соціопросторі : навчальний посібник / Т.О. Піроженко, С.О. Ладивір, К.В. Карасьова [та ін.]; за ред. Т.О. Піроженко. — К. — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. — 272 с.

5.     Красовицький М. Особистісно-зорієнтована виховна система // Завуч.-2002.-№6

6.     Татаренко М.Г. Театральна педагогіка як фактор гуманізації освітньої системи // Відкриті еволюціонуючi системи: Тези міжнарод. науково.-практ. конф.-Т.П.-К.: ВНЗ ВМУРоЛ

7.     Татаренко М.Г. Майстер-клас – лабораторія творчих здібностей молодших школярів. Проблеми дидактики//Рідна школа.-2004.-червень

8.Татаренко М.Г. Закони ойкумени і розвиток творчої особистості молодших школярів шляхом театральної педагогіки // Рідна школа. – 2004. – жовтень с.44-46.

9.   Сучасні діти — відображення цінностей дорослого світу : методичні рекомендації / Т.О. Піроженко, С.О. Ладивір, К.В. Карасьова та ін.; за ред. Т.О. Піроженко. — К. — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. — 120 с.

10. Школа життєтворчості особистості: наук.-метод. зб./ Ред.колегія: В.М. Доній, Г.М. Несен, І.Г.Єрмаков та інш.-К.: ІСДО,1995

Список рекомендованих джерел 

за темою "Розвиток критичного мислення дітей молодшого шкільного віку під час вивчення англійської мови як один з пріоритетних напрямків роботи гуртка", над якою працюватиме гурток англійської мови

 "English Adventure" у 2020/2021 н.р.

1. Лебеденко О. Розвиток критичного мислення в загальноосвітніх закладах // Рідна школа.-2011.-№4 

2.  Матоніна Р.Д. Розвиток критичного мислення учнів початкових класів. – Х.:Вид. група «Основа», 2013.-174 с. – (б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; вип.12 (120)

3. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. Бібліотека журналу «Історія і суспільствознавство у школах України: теорія і методика навчання»/ Київ,  2014. № 5  вересень – жовтень.

4.  Пометун О.І. Казки і думки: читаємо казки для розуміння себе і розвитку мислення: Збірка казок із рекомендаціями щодо читання для небайдужих вчителів, вихователів і батьків / Київ, 2019. 64 с.

5. Пометун О. І., Сущенко І. М. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи: методичний посібник для вчителів /– Київ, 2017. – 96 с.

6. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./ за ред. О.І. Пометун –К.:Вид-во А.С.К., 2004

 7.Рачинська І.М. Технологія формування критичного мислення.-Х.: вид.група «Основа», 2013 -128с.

8.     Тягло О.В. Критичне мислення: навчальний посібник.-Х.: вид.група «Основа», 2008.-189с.-(бібл-ка журн. «Управління школою»; Випуск 1 (61).