Серед основних завдань, якi постають сьогоднi у системi освiти є активiзацiя творчостi у всiх учасникiв освiтнього процесу. I це виправдано, адже в сучасному суспiльствi найбiльш успiшнi та затребуванi тi особистостi, якi здатнi швидко i якiсно приймати нестандартнi рiшення, творчо пiдходити до поставлених завдань. Як вiдомо, основним способом вирішення творчих питань є пошук та генерування нових ідей. Одним iз базових методiв активiзацiï творчостi та генерування iдей, вiдомим усiм нам та широко застосовуваним на практицi, є метод мозкового штурму. Мозковим штурмом (або брейнштормінгом від англ. brain storming, brain - мозок, storming - штурм)називають процес інтенсивного обговорення ідей для пошуку рішення певного завдання.
Нагадаємо, що головна мета мозкового штурму - вийти за межi традиційного мислення і знайти саме ту ідею, яку неможливо згенерувати будь-яким іншим чином, наприклад, шляхом стандартного процесу прийняття рішень.
Побутує думка, що першими мозковий штурм придумали стародавні вікінги. Якщо пiд час плавання команда дракара потрапляла у скрутну ситуацію, на палубі збиралися всі: від капітана до юнги. Всі вони по черзі пропонували свій спосіб вирішення проблеми. Ропочинав юнга, а завершував капітан. Саме такий порядок виключав вплив авторитету старших на висловлювання молодших. Прийняття рішень залишалося за капiтаном.
Класичну техніку брейнштормiнгу описав у 30-их роках XX cтолiття один із засновників агентства BBD & O Алекс Осборн (за основу узятий варіант евристичного діалогу Сократа).
Цей метод стрiмко набирав ваги, i сьогоднi вiн є одним iз найбiльш затребуваних методiв генерування нових креативних iдей як в дорослих, так i в дитячих колективах.
Однак, не зважаючи на популярнiсть мозкового штурму, вже у 1958 роцi вченi Єльського унiверситету дослiдили, що мозковий штурм знижуе креативнiсть кожного учасника. Цi висновки пiдтверджують й iншi психологiчнi дослiдження.
Якщо ви особисто брали участь у сесiï брейнштормiнгу, швидше за все вiдчували певнi труднощi: - важко зберiгати увагу i зацiкавленiсть всiх учасникiв; - зазвичай, неформальнi лiдери розпочинають генерацiю iдей, а пiсля них iншi члени команди почуваються нiяково та менш впевнено;
- основна увага зосереджена на перших висунутих iдеях, тому наступним учасникам складно пропонувати щось iнновацiйне;
- хоча брейнштормiнг i заперечує критику як таку, все ж учасники бачать невербальну реакцiю iнших на висунутi iдеï, i не завжди зворотний зв'язок є позитивним i таким, що сприяє генерацiï нових iдей; - велика кiлькiсть учасникiв потребує великих затрат часу;
- сором'язливi i тривожнi члени команди, як правило, не беруть участi;
- учасники, зазвичай, бiльше думають про свою iдею, нiж слухають iнших;
- розчарування, а вiдтак i небажання дiяти далi, якщо хтось вже озвучив вашу iдею.
Якщо ми, дорослi, вiдчуваємо певнi незручностi та дискомфорт, беручи участь у мозковому штурмi, що й говорити про бiльш вразливiший контингент - наших вихованцiв? Мозковий штурм - складний процес, коли дiтям потрiбно слухати, думати, висувати iдеï, працювати з iншими учасниками, рефлексувати - i все це одночасно. Тому, часто брейнштормiнг у дитячих колективах не лише не дає очiкуваних результатiв, а й, навпаки, призводить до протилежного, оскiльки юнi учасники не можуть впоратися з таким навантаженням. Чи означає це, що генерування iдей варто вiдмiнити у дитячих колективах, щоб не травмувати невпевнених та сором'язливих? Чи залучати до творчостi лише неформальних лiдерiв?
Для всiх недолiкiв, властивих брейнштормiнгу, є просте рiшення: один iз видiв мозкового штурму - брейнрайтинг.
Що таке брейнрайтинг?
Термiн брейнрайтинг походить вiд англiйського brainwriting i складається з двох понять: brain - мозок i writing - написання, письмо. Вперше цей метод запропонували вченi Iнституту Баттеля (Battelle Memorial Institute - приватна неприбуткова науково-дослідна організація, яка займається вивченням та впровадженням нових технологій в різних галузях).
В основi цього методу - проста думка: замiсть того, щоб озвучити свою iдею, ïï слiд записати. Iнакше кажучи, брейнрайтинг - це спосiб пошуку рiшень (генерацiя iдей) у повнiй тишi.
На перший погляд все дуже просто. Однак, брейнрайтинг сьогоднi суттєво переважає над брейнштормiнгом.
Завдяки цьому методу максимальна кiлькiсть учасникiв генерує кращi творчi iдеï у максимально короткий термiн, i цьому процесовi не стають на завадi анi тривога, анi бажання догодити, анi особистостi учасникiв.
Такий результат ми отримуємо завдяки важливим перевагам брейнрайтингу:
1. Вiдсутнiсть хвилювання перед командою, адже немає публiчного висловлювання.
2. Анонiмнiсть дозволяє сором'язливим, "мовчунам", тривожним, невпевненим у собi креативити на рiвнi з усiма, не боячись невербальноï критики та осуду.
3. Якщо не можна, але дуже хочеться трiшки покритикувати чиюсь iдею, то мовчки можна. Про це все одно нiхто не дiзнається...
4. Всi одночасно генерують своï iдеï. Тому не потрiбно чекати своєï черги чи боятися повтору.
5. Одночасна генерацiя великоï кiлькостi iдей сприяє збiльшенню ïхньоï загальноï кiлькостi i прискоренню усього процесу.
6. Оскiльки брейнрайтинг передбачає записування iдей, можна гарантувати, що жодна з них не "загубиться", що можливе при брейнштормiнгу.
Брейнрайтинг - гнучкiший, нiж брейнштормiнг. Його можна використовувати у групi та iндивiдуально, одночасно або ж у рiзний перiод, у групi з рiзною кiлькiстю людей.
Коли не варто застосовувати брейнрайтинг у дитячому колективi?
✅ недостатня (менше 6) кiлькiсть учасникiв;
✅якщо проблема, яка потребує креативних iдей, занадто складна для вихованцiв;
✅ складнощi з письмом: учасники колективу ще не вмiють писати або ж у колективi навчаються вихованцi з особливими потребами;
✅ проблема, яка розглядається, по сутi не передбачає бiльше 2-3 iдей;
✅ брак часу розглядати та аналiзувати всi iдеï.
Основнi правила брейнрайтингу:
1. Чiтке формулювання завдання.
Коротко обговорiть з вихованцями проблему, яку необхiдно вирiшити. Найкраще вiзуалiзувати ïï: записати на флiпчартi, флешдошцi чи вiдеофайлом, щоб кожен учасник зрозумiв ïï.
2. Генерування ідей.
Це основний етап брейнрайтингу, під час якого відбувається генерування можливих способів вирішення проблеми. Слiд записувати всі ідеї, які спадуть на думку, не аналізуючи і не оцінюючи їх. Важливо: у жодному разі не замислюйтесь хороша ідея чи погана, можлива або нездійсненна; вітаються навіть фантастичнi ідеï. 3. Аналiз та оцінка ідей. Завершальний етап - опрацювання всіх записаних ідей, їх сортування та аналіз того, як конкретну ідею можна реалізувати на практиці для вирішення проблеми. Сьогоднi в освiтi застосовують рiзнi варiанти брейнрайтингу. Розглянемо найцiкавiшi з них: 1. Груповий брейнрайтинг. Роздайте учасникам заздалегiдь пiдготовленi аркушi паперу, на яких записуватимуться iдеï. Кожному учаснику - окремий аркуш. Учасники мовчки записують своï iдеï та передають аркуш сусiду праворуч. Члени групи, якi отримали аркушi, знайомляться з iдеєю, яка до них потрапила, та придумують нову. Це може бути логiчне продовження попередньоï або ж кардинально нова, своя версiя. I знову аркуш передається наступному учаснику праворуч. Цей процес триває 15-20 хвилин, аркушi з iдеями повиннi обiйти всiх учасникiв. По завершенню аркушi збираються педагогом та фiксуються на флiпчартi чи iншiй основi. Озвучте кожну iдею i коротко обговорiть ïï з усiма учасниками творчоï групи, щоб iдею зрозумiли всi.
Наступний крок - попросiть кожного з учасникiв прикрiпити кольоровий смайлик (заздалегiдь вами пiдготовлений) до тiєï iдеï, яка найбiльше сподобалась. Нагадаємо, що аркушi не пiдписуються, як, власне, й iдеï. Зазвичай, кiлькiсть смайликiв на кожного - 5. Коли всi використають своï смайлики, пiдраховуємо iдеï, якi набрали найбiльшу кiлькiсть "голосiв" i, таким чином, визначаемо iдеï-переможцi, якi використовуватимемо у своïй творчiй дiяльностi.
2. Метод 6-3-5. (6 учасникiв - 3 iдеï - 5 хвилин).
Цей метод брейнрайтингу також є груповим. Назва походить вiд схеми процесу, який передбачає групу або кiлька груп по 6 учасникiв у кожнiй. Учасники усiх груп кожнi п'ять хвилин записують по три iдеï на окремi аркушi та передають сусiду праворуч. В цiй ситуацiï кожному учаснику дозволяється для натхнення та стимулювання творчого процесу використовувати iдеï iнших членiв команди: розвинути, вдосконалити iдею тощо. Пiсля 6 сесiй роботи (а саме стiльки учасникiв у групi) вихованцi за 30 хвилин генерують 108 iдей.
3. Галерея.
Прикрiпiть аркушi паперу у рiзних мiсцях авдиторiï (один аркуш на одну дитину). Учасники упродовж 10-15 хвилин мовчки записують iдею на розвiшених аркушах (кожен на своєму). Далi педагог запрошує всiх упродовж 15 хвилин пройтись "галереєю", ознайомитись з iдеями iнших i зробити нотатки у своïх записниках. Пiсля того, як iдеï друзiв по командi вивченi, вихованцi повертаються до своïх аркушiв i доповнюють власнi iдеï. Пiдсумком роботи є озвучення всiх iдей та вибiр кращоï.
4. Малювання iдей.
Один iз рiзновидiв "галереï". Полягає в тому, що учасники малюють своï iдеï або ж зображують ïх схематично, замiсть записування.
5. Лiтачки.
Нехай кожен учасник виготовить собi лiтачок, запише на ньому свою iдею i надiшле ïï iншому. Кожен, хто отримав лiтачка, знайомиться з iдеєю, яка "прилетiла" до нього, i записує свою - модифiковану, покращену або ж повнiстю новий варiант. Лiтачки з iдеями продовжують свiй шлях упродовж 15 хвилин. По завершеннi часу iдеï вивчаються, сортуються та обираються "переможцi".
Ви можете придумати свiй власний формат брейнрайтингу, обов'язково дотримуючись двох принципiв:
- генерацiя iдей вiдбувається мовчки;
- iдеï створюються невимушено i паралельно.
Кажуть, для того, щоб отримати одну велику iдею, потрiбно мати багато маленьких. Бажаю всiм цiкавих та креативних iдей. I нехай у процесi генерування маленьких iдей у вашому колективi обов'язково народиться Велика i Генiальна!
Використанi джерела:
1. Олександр Мельник. Брейнштормiнг: даремна витрата часу i зусиль? https://www.imena.ua/blog/brainstorming-sucks
2. Олександра Пуляевська. Брейнрайтинг: метод мозкового штурму.https://nitforyou.com/brejnrajting
3. Сергiй Марков. Активiзацiя творчостi. Методи творчостi: всi види мозкового штурму. https://geniusrevive.com/brejnrajting
4. 10 найпопулярнiших методик генерацiï iдей. https://svitoch.in.ua/127-10-naypopulyarnishykh-metodyk-heneratsiyi-idey.html
5. Дмитро Демченко. Брейнрайтинг. http://www.ukrpolitic.com/?tag=брейнрайтинг
6. Мозковий штурм i його рiзновиди. https://stud.com.ua/88224/pedagogika/mozkoviy_shturm_yogo_riznovidi
Матерiал пiдготувала Оксана Дирда
Немає коментарів:
Дописати коментар