І. Коли наші предки святкували новий рік?
НАВЕСНІ.
У сиву давнину, коли наші предки жили в гармонії з довколишньою природою, ставились до неї з великою шанобливістю та вважали її частиною свого життя, всі святкування збігались із природними циклами. Свято зустрічі нового літа (року) називали Новоліттям. Народження чогось нового, початок року, наступний етап життя природно розпочинався із настанням нової пори - приходом весни. Перше березня (або 14 за новим календарем) було першим днем нового року.
ІІ. Як називався Новий рік на території Київської Русі?
«Новим літом»
Точно сказати, як святкували Новий рік на теренах Київської Русі, не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи „Новим Літом”.
ІІІ. Якого числа та місяця у Київській Русі святкували Новий рік?
1 березня
За церковними переказами ця дата відповідає даті створення світу
ІV.Навіщо у Київській Русі на Новий рік кидали землю за ластівкою?
Щоб швидше прийшла весна
В цей день повертаються з вирію
ластівки. «Якщо побачиш ластівку, - повчала колись мати свого маленького сина, - то візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» - це щоб швидше весна приходила. Ластівка на своїх крилах нам весну з вирію
несе».
V. Хто у 1700 році започаткував традицію святкування Нового року 1 січня?
цар Петро І
На терени Київської Русі традицію
святкування Нового року 1 січня приніс цар Петро І у 1700 році,
запозичивши її в Голландії та інших країнах Західної Європи. Відповідно до
історичних згадок, Петро І увів традицію прикрашати ялинки, активно
впроваджуючи також святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні
костюми з масками. Згідно з царським указом, прикраси на ялинках мали висіти до
7 січня.
VI.Тривалий час в Україні символом Нового року була не ялинка, а...?
«Дідух»
В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.
VII. Зірка на верхівці ялинки є символом?
Вифлеємської зірки
У християнській традиції на вершині ялинки встановлюють ялинкову прикрасу - навершя, яка символізує Вифлеємську зірку. Вифлеємська зірка зазвичай зображається з декількома променями - п'ятьма чи восьма або у вигляді зірки з кометою.
VIII. Діда Мороза у давній українській традиції немає. А хто є?
Мороз - Морозенко
Як виявилося, Старий добрий Дід Мороз – не такий вже й старий. А ялинка – не така вже й новорічна.
Міфологічного персонажа, пов’язаного із Новим роком, у давній українській традиції немає.
Проте, ми всі чули про Мороза-Морозенка. Він, на відміну від Діда Мороза, був страшним, лютим духом, божеством холоду, віхоли, криги. Його люди остерігались, боячись за худобу і збіжжя. Сильну холоднечу вважали його диханням, бурульки – його сльозами, іній – замерзлими словами. Снігові хмари, за уявленнями слов’ян – це волосся божества холоду.
ІX. Як називали вечір 31 грудня?
Щедрим
Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. В українців досі існує віра в те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно, а ще - характер новорічного свята впливає на долю всього року.
ДРУЗІ! ВИ - МОЛОДЦІ! За день український народ святкуватиме ще одне надзвичайно важливе духовне свято! Бажаєте дізнатися більше?
Тоді запрошуємо вас усіх на СВЯТВЕЧІР ВОДОХРЕСНИЙ
Немає коментарів:
Дописати коментар