18 СІЧНЯ - ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР
Напередодні Свята Водохреща, 18 січня, відзначалася Голодна кутя (Голодний Святвечір, Святвечір Водохресний, Вілія, Надвечір’я Богоявління)
Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят в Україні є Голодна кутя, голодний Святвечір чи Святвечір Водохресний, що припадає на 18 січня. Власне, це був останній день колядок. Як ви знаєте, майже на всій території України готували дві куті - Багату (напередодні Різдва) та Голодну кутю, щоправда, в деяких регіонах була ще й Щедра (в переддень Нового року).
ЧОМУ КУТЮ НАЗИВАЛИ ГОЛОДНОЮ?
Щодо назви «Голодна кутя» є кілька думок. Одні
дослідники вважають, буцімто походить вона від того, що протягом дня, аж доки
ввечері не посвятять воду у церкві, люди говіли (не їли нічого). Це, звучить не дуже
переконливо, оскільки так вчиняли і на Багату кутю. Більш ймовірним твердженням
є те, що на другу кутю вже не закликали вечеряти святих душ та Щедрого бога - звідси й назва Голодної.
ЩО ГОТУЮТЬ?
Як і на Багату кутю, на Голодну готували лише пісні страви, але в меншій кількості. Їх має бути також непарна кількість. Як
і годилося, вечірню трапезу починали і завершували кутею. Після вечері
всі клали свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, щоб хліб родився.
ЯКІ ОБРЯДИ ВІДОМІ?
Що стосується обрядів, то слід зазначити, що
в різних регіонах України вони дещо відрізнялися один від одного, а подекуди
навіть були протилежні.
1. Скажімо, в одних випадках Дідуха спалювали на Маланки, або вночі чи вранці Нового року, в інших — частину обрядового снопа тримали до Голодної куті. Як тільки споночіло, його виносили на толоку або в садок і підпалювали, «щоб теплий дух накликав весну». Потім дівчата збирали попіл і розсівали його на городах, «аби огірки родили».
2. Під час вечері влаштовували цікавий обряд «закликання морозу». Як відомо,
хрещенські морози були у давнину найміцнішими.
Перед тим як почати
їсти, господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв кватирку) і
тричі проказував:
- Морозе, морозе, йди до нас куті їсти! А після паузи знову:
- Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!
3. Іноді господар виходив на вулицю і запрошував:
- Морозе, морозе, йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей,
свиней, жита і пшениці! А якщо не йдеш, то йди собі на жіноцьку цибулю!
4. Після цього починався інший обряд - «проганяння куті» Прихопивши макогони, одні члени родини виходили на вулицю і стукали ними у ворота і тини, вигукуючи:
- Геть, кутя, з покуття, а ти, узвар, іди на базар!
Інші брали горщики, в яких варилася кутя, і, проказавши те саме, розбивали їх
об ворота.
5. Не стояли осторонь і діти. Вибігши, вони
постукували паличками в причілковий кут і накликали:
Тікай, кутя, із покуття,
А ти, узвар, - іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
А Дідух - на теплий дух.
Щоб покинути кожух!
6. Існує чимало переказів і про те, що напередодні Водохреща, як і
напередодні Нового року, Бог дає
тваринам людську мову. Їх ми знаходимо у збірниках В. Гнатюка, М. Драгоманова,
О. Воропая та інших дослідників.
Найдохідніший варіант - це розмова домашньої худоби між собою під час годівлі її господарем. Якщо
прислухатися, про що ведуть мову без'язикі воли, а робити це великий гріх, то
можна почути про свою переважно нещасливу долю. Зокрема, скільки залишилося
жити господарю.
Тому люди ввечері на Голодну кутю намагалися
не затримуватися у корівниках після того, як наповнювали ясла.
Таким чином обрядом «проганяння куті»
завершується один з найпоетичніших і найцікавіших святково-обрядових циклів - різдвяно-новорічний. Відтак зимовий перепочинок вже закінчувався - селяни
налаштовувалися на близьку весну, майбутні весняні роботи і врожаї.
- Тікай кутя із покуття! - святкуванню прийшов
кінець!
Ввечері в церквах
робили відправу і святили «вечірню воду», яка вважалася значно кориснішою «від
всякого лиха», ніж навіть «йорданська».
Для цього готували
спеціальні коновки, пишно уквітчували їх безсмертником і васильками, а в
пасічницьких родинах сукали обрядові свічки - трійці. Повернувшись з відправи,
господар робив з кількох колосків чи цілющих трав кропило, наповнював миску
свяченою водою і разом з сином, що запасався крейдою і пиріжком, обходили всі
господарські будівлі: там, де скроплював батько водою, підліток малював хреста
і відкушував шмат пиріжка.
19 СІЧНЯ - ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ
19
січня християни відзначають Хрещення Господнє або скорочено Хрещення – одне з найбільших
християнських свят.
Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він був охрещений Іваном Хрестителем у річці Йордані. У цей час з небес пролунав голос Бога-Отця і назвав Ісуса Сином Божим. Після того спустився голуб, який уособлював Святий Дух. Відтоді це свято є засвідченням таїнства Святої Трійці: Бога-Отця, Сина Божого і Святого Духа.
ЯКІ ЩЕ ПОШИРЕНІ НАЗВИ СВЯТА?
ВОДОХРЕЩЕ, ЙОРДАН, БОГОЯВЛЕННЯ, ВОДОХРЕСТЯ, ВОДОСВЯТТЯ,
ЕПІФАНІЯ.
Цього дня у церквах святять воду. Віддавна в народі йорданську воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг.
Колись перед Водохрещем на річці або ставку вирубували з льоду великого хреста "йордана", якого встановлювали біля ополонки. Прикрашали його гілочками сосни та барвінку, поливали буряковим квасом. З льоду вирубували також престол і робили "царські ворота" з ялинових або соснових гілок. Після ранкового Богослужіння в церкві весь народ процесією йшов сюди: старі, молоді, діти. Кожен ніс із собою пляшку або глечик на воду.
Хлопці ще несли голубів, а мисливці – рушниці.
Після недовгої відправи священик занурював в
ополонку хрест.
Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями.
Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Люди підходили до ополонки і набирали у
посудину води.
Хто приїхав кіньми, напував їх, "щоб
хвороби не боялися та міцніші були".
Дівчата вмивалися йорданською водою, аби бути
красною і мати рожеві щічки.
До кожної оселі приходили колядники з
віншуваннями та щедрівками.
ЩО символізує ополонка з водою? - СИМВОЛ РІЧКИ ЙОРДАН.
ПІСЛЯ
ЙОРДАНУ НАСТАВАЛИ КІЛЬКАТИЖНЕВІ «М'ЯСНИЦІ», ПІД ЧАС ЯКИХ МОЖНА ЩЕ СПРАВЛЯТИ ВЕСІЛЛЯ ТА
СПІВАТИ ПІСЕНЬ. А ПІСЛЯ М'ЯСНИЦЬ НАСТАЄ НАЙСУВОРІШИЙ ВЕЛИКИЙ ПІСТ
ВОДОХРЕЩА
ЗАВЕРШУЄ СВЯТКИ - СВЯТІ ДНІ, ЯКІ ТРИВАЮТЬ ВІД РІЗДВА ДО
ВОДОХРЕЩА.
У НАШОГО НАРОДУ ЗБЕРЕГЛАСЯ ВІРА : «ПРО ЩО НА ВОДОСВЯТТЯ ПОМОЛИШСЯ – ТЕ ОБОВ'ЯЗКОВО ЗДІЙСНИТЬСЯ»!
Друзі! Загадуйте найпотаємніші бажання цього дня! І вони всі обов'язково здійсняться!
ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАТЕРІАЛІВ СЕСІЇ ВИКОРИСТАЛИСЬ ДЖЕРЕЛА:
1. Василь Скуратівський. "Дідух. Свята українського народу".
2. Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Мюнхен, «Українське видавництво», 1958
3. https://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/1585-18-sichnia-golodna-kutia-abo-drugyi-sviat-vechir
4. 18 січня: Голодна кутя та її традиції. Режим доступу: https://medprosvita.com.ua/18golodna-kutya-yiyi-traditsiyi
5. Традиції новорічного святкування. Коли українці святкували Новий Рік? Режим доступу:https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/2610769-tradicii-novoricnogo-svatkuvanna-koli-ukrainci-svatkuvali-novij-rik.html
6. Анна Рудик. Як святкують Новий рік в Україні: історія та традиції свята.Режим доступу: https://ukranews.com/ua/news/538039-yak-svyatkuyut-novyy-rik-v-ukraini-istoriya-ta-tradycii-svyata
7. Новий Рік в українській історії. Режим доступу: https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/novij-rik-v-ukrajinskij-istoriji
8. Як святкують Новий Рік в різних країнах світу. Режим доступу: https://rivne1.tv/news/76190
9. Марина Корольчук. Традиції святкування Нового року в різних країнах світу. Режим доступу: https://learning.ua/blog/201812/tradytsii-sviatkuvannia-novoho-roku-v-riznykh-krainakh-svitu
10. Тетяна Кавуненко. Традиції святкування Нового року у різних країнах світу. Режим доступу: https://agentyzmin.org.ua/news/tradytsii-sviatkuvannia-novoho-roku-u-riznykh-krainakh-svitu/
Немає коментарів:
Дописати коментар