Сторінки

субота, 16 січня 2021 р.

ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МИСТЕЦТВ 16.01.21 ЗАНЯТТЯ І

І. Коли наші предки святкували новий рік?

НАВЕСНІ.

У сиву давнину, коли наші предки жили в гармонії з довколишньою природою, ставились до неї з великою шанобливістю та вважали її частиною свого життя, всі святкування збігались із природними циклами. Свято зустрічі нового літа (року) називали Новоліттям. Народження чогось нового, початок року, наступний етап життя природно розпочинався із настанням нової пори - приходом весни. Перше березня (або 14 за новим календарем) було першим днем нового року.

ІІ. Як називався Новий рік на території Київської Русі?

«Новим літом»

Точно сказати, як святкували Новий рік  на теренах Київської Русі, не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи „Новим Літом”. 

ІІІ. Якого числа та місяця у Київській Русі святкували Новий рік?

1 березня

За церковними переказами ця дата відповідає даті створення світу

ІV.Навіщо у Київській Русі на Новий рік кидали землю за ластівкою?

Щоб швидше прийшла весна

В цей день повертаються з вирію ластівки. «Якщо побачиш ластівку, - повчала колись мати свого маленького сина, - то візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» - це щоб швидше весна приходила. Ластівка на своїх крилах нам весну з вирію несе».

V. Хто у 1700 році започаткував традицію святкування Нового року 1 січня?

цар Петро І

На терени Київської Русі традицію святкування Нового року 1 січня  приніс цар Петро І у 1700 році, запозичивши її в Голландії та інших країнах Західної Європи. Відповідно до історичних згадок, Петро І увів традицію прикрашати ялинки, активно впроваджуючи також святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні костюми з масками. Згідно з царським указом, прикраси на ялинках мали висіти до 7 січня.

VI.Тривалий час в Україні символом Нового року була не ялинка, а...?

«Дідух»

В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.

VII. Зірка на верхівці ялинки є символом?

Вифлеємської зірки

У християнській традиції на вершині ялинки встановлюють ялинкову прикрасу - навершя, яка символізує Вифлеємську зірку. Вифлеємська зірка зазвичай зображається з декількома променями - п'ятьма чи восьма або у вигляді зірки з кометою. 

VIII. Діда Мороза у давній українській традиції немає. А хто є?

Мороз - Морозенко

Як виявилося, Старий добрий Дід Мороз – не такий вже й старий. А ялинка – не така вже й новорічна.

Міфологічного персонажа, пов’язаного із Новим роком, у давній українській традиції немає.

Проте, ми всі чули про Мороза-Морозенка. Він, на відміну від Діда Мороза, був страшним, лютим духом, божеством холоду, віхоли, криги. Його люди остерігались, боячись за худобу і збіжжя. Сильну холоднечу вважали його диханням, бурульки – його сльозами, іній – замерзлими словами. Снігові хмари, за уявленнями слов’ян – це волосся божества холоду. 

ІX. Як називали вечір 31 грудня?

Щедрим

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. В українців досі існує віра в те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно, а ще -  характер новорічного свята впливає на долю всього року.


ДРУЗІ! ВИ - МОЛОДЦІ!  За день український народ святкуватиме ще одне надзвичайно важливе духовне свято!  Бажаєте дізнатися більше? 

Тоді запрошуємо вас усіх на СВЯТВЕЧІР ВОДОХРЕСНИЙ

ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МИСТЕЦТВ 16.01.21 ЗАНЯТТЯ ІІ - ІІІ


18 СІЧНЯ - ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР

 

Напередодні Свята Водохреща, 18 січня, відзначалася Голодна кутя (Голодний Святвечір, Святвечір Водохресний, Вілія, Надвечір’я Богоявління)

 

    Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят в Україні є Голодна кутя, голодний Святвечір чи Святвечір Водохресний, що припадає на 18 січня. Власне, це був останній день колядок. Як ви знаєте, майже на всій території України готували дві куті - Багату (напередодні Різдва) та Голодну кутю, щоправда, в деяких регіонах була ще й Щедра (в переддень Нового року).

    ЧОМУ КУТЮ НАЗИВАЛИ ГОЛОДНОЮ?

Щодо назви «Голодна кутя» є кілька думок. Одні дослідники вважають, буцімто походить вона від того, що протягом дня, аж доки ввечері не посвятять воду у церкві, люди говіли (не їли нічого). Це, звучить не дуже переконливо, оскільки так вчиняли і на Багату кутю. Більш ймовірним твердженням є те, що на другу кутю вже не закликали вечеряти святих душ та Щедрого бога - звідси й назва Голодної.

ЩО ГОТУЮТЬ? 

Як і на Багату кутю, на Голодну готували лише пісні страви, але в меншій кількості.  Їх має бути також непарна кількість. Як і годилося, вечірню трапезу починали і завершували кутеюПісля вечері всі клали свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, щоб хліб родився.

ЯКІ ОБРЯДИ ВІДОМІ

Що стосується обрядів, то слід зазначити, що в різних регіонах України вони дещо відрізнялися один від одного, а подекуди навіть були протилежні. 

1.  Скажімо, в одних випадках Дідуха спалювали на Маланки, або вночі чи вранці Нового року, в інших — частину обрядового снопа тримали до Голодної куті. Як тільки споночіло, його виносили на толоку або в садок і підпалювали, «щоб теплий дух накликав весну». Потім дівчата збирали попіл і розсівали його на городах, «аби огірки родили».

 

2. Під час вечері влаштовували цікавий обряд «закликання морозу». Як відомо, хрещенські морози були у давнину найміцнішими

    Перед тим як почати їсти, господар брав ложку куті, підходив до     вікна (іноді прочиняв кватирку) і тричі проказував:
    - Морозе, морозе, йди до нас куті їсти! А після паузи знову:
    - Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку                пашницю!

3.    Іноді господар виходив на вулицю і запрошував:
- Морозе, морозе, йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита і пшениці! А якщо не йдеш, то йди собі на жіноцьку цибулю!

4.    Після цього починався інший обряд - «проганяння куті» Прихопивши макогони, одні члени родини виходили на вулицю і стукали ними у ворота і тини, вигукуючи:

     - Геть, кутя, з покуття, а ти, узвар, іди на базар!
Інші брали горщики, в яких варилася кутя, і, проказавши те саме, розбивали їх об ворота. 

5.    Не стояли осторонь і діти. Вибігши, вони постукували паличками в причілковий кут і накликали:

   Тікай, кутя, із покуття, 
   А ти, узвар, - іди на базар, 
   Паляниці, лишайтеся на полиці, 
   А Дідух - на теплий дух. 
   Щоб покинути кожух!

6.  Існує чимало переказів і про те, що напередодні Водохреща, як і

  напередодні Нового року, Бог дає тваринам людську мову. Їх ми знаходимо у збірниках В. Гнатюка, М. Драгоманова, О. Воропая та інших дослідників. 

Найдохідніший варіант - це розмова домашньої худоби між собою під час годівлі її господарем. Якщо прислухатися, про що ведуть мову без'язикі воли, а робити це великий гріх, то можна почути про свою переважно нещасливу долю. Зокрема, скільки залишилося жити господарю. 

Тому люди ввечері на Голодну кутю намагалися не затримуватися у корівниках після того, як наповнювали ясла.

 

Таким чином обрядом «проганяння куті» завершується один з найпоетичніших і найцікавіших святково-обрядових циклів - різдвяно-новорічний. Відтак зимовий перепочинок вже закінчувався - селяни налаштовувалися на близьку весну, майбутні весняні роботи і врожаї. 

- Тікай кутя із покуття! - святкуванню прийшов кінець!

Ввечері в церквах робили відправу і святили «вечірню воду», яка вважалася значно кориснішою «від всякого лиха», ніж навіть «йорданська». 

    Для цього готували спеціальні коновки, пишно уквітчували їх безсмертником і васильками, а в пасічницьких родинах сукали обрядові свічки - трійці. Повернувшись з відправи, господар робив з кількох колосків чи цілющих трав кропило, наповнював миску свяченою водою і разом з сином, що запасався крейдою і пиріжком, обходили всі господарські будівлі: там, де скроплював батько водою, підліток малював хреста і відкушував шмат пиріжка. 


19 СІЧНЯ - ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ

19 січня християни  відзначають Хрещення Господнє або скорочено Хрещення – одне з найбільших християнських свят.

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він був охрещений Іваном Хрестителем у річці Йордані. У цей час з небес пролунав голос Бога-Отця і назвав Ісуса Сином Божим. Після того спустився голуб, який уособлював Святий Дух. Відтоді це свято є засвідченням таїнства Святої Трійці: Бога-Отця, Сина Божого і Святого Духа.

ЯКІ ЩЕ ПОШИРЕНІ НАЗВИ СВЯТА? 

ВОДОХРЕЩЕ, ЙОРДАН, БОГОЯВЛЕННЯ, ВОДОХРЕСТЯ, ВОДОСВЯТТЯ, ЕПІФАНІЯ.


Цього дня у церквах святять воду. Віддавна в народі йорданську воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг.

 

Колись перед Водохрещем на річці або ставку вирубували з льоду великого хреста "йордана", якого встановлювали біля ополонки. Прикрашали його гілочками сосни та барвінку, поливали буряковим квасом. З льоду вирубували також престол і робили "царські ворота" з ялинових або соснових гілок. Після ранкового Богослужіння в церкві весь народ процесією йшов сюди: старі, молоді, діти. Кожен ніс із собою пляшку або глечик на воду.

 

Хлопці ще несли голубів, а мисливці – рушниці.


Після недовгої відправи священик занурював в ополонку хрест.

Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями.

 

Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.


Люди підходили до ополонки і набирали у посудину води.

 

Хто приїхав кіньми, напував їх, "щоб хвороби не боялися та міцніші були".

 

Дівчата вмивалися йорданською водою, аби бути красною і мати рожеві щічки.

 

До кожної оселі приходили колядники з віншуваннями та щедрівками.

 

ЩО символізує ополонка з водою?  - СИМВОЛ РІЧКИ ЙОРДАН.

 

ПІСЛЯ ЙОРДАНУ НАСТАВАЛИ КІЛЬКАТИЖНЕВІ «М'ЯСНИЦІ», ПІД ЧАС ЯКИХ МОЖНА ЩЕ СПРАВЛЯТИ ВЕСІЛЛЯ ТА СПІВАТИ ПІСЕНЬ. А ПІСЛЯ М'ЯСНИЦЬ НАСТАЄ НАЙСУВОРІШИЙ ВЕЛИКИЙ ПІСТ

 

ВОДОХРЕЩА ЗАВЕРШУЄ СВЯТКИ - СВЯТІ ДНІ, ЯКІ ТРИВАЮТЬ ВІД РІЗДВА ДО ВОДОХРЕЩА.

 

У НАШОГО НАРОДУ ЗБЕРЕГЛАСЯ ВІРА : «ПРО ЩО НА ВОДОСВЯТТЯ ПОМОЛИШСЯ – ТЕ ОБОВ'ЯЗКОВО ЗДІЙСНИТЬСЯ»!


Друзі! Загадуйте найпотаємніші бажання цього дня! І вони всі обов'язково здійсняться! 



ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАТЕРІАЛІВ СЕСІЇ ВИКОРИСТАЛИСЬ ДЖЕРЕЛА:

1. Василь Скуратівський. "Дідух. Свята українського народу".

2. Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу». Етнографічний нарис. Мюнхен, «Українське видавництво», 1958

3. https://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/1585-18-sichnia-golodna-kutia-abo-drugyi-sviat-vechir

4. 18 січня: Голодна кутя та її традиції. Режим доступу: https://medprosvita.com.ua/18golodna-kutya-yiyi-traditsiyi

5. Традиції новорічного святкування. Коли українці святкували Новий Рік? Режим доступу:https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/2610769-tradicii-novoricnogo-svatkuvanna-koli-ukrainci-svatkuvali-novij-rik.html

6. Анна Рудик. Як святкують Новий рік в Україні: історія та традиції свята.Режим доступу: https://ukranews.com/ua/news/538039-yak-svyatkuyut-novyy-rik-v-ukraini-istoriya-ta-tradycii-svyata

7. Новий Рік в українській історії. Режим доступу: https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/novij-rik-v-ukrajinskij-istoriji

8. Як святкують Новий Рік в різних країнах світу. Режим доступу: https://rivne1.tv/news/76190

9. Марина Корольчук. Традиції святкування Нового року в різних країнах світу. Режим доступу: https://learning.ua/blog/201812/tradytsii-sviatkuvannia-novoho-roku-v-riznykh-krainakh-svitu

10. Тетяна Кавуненко. Традиції святкування Нового року у різних країнах світу. Режим доступу: https://agentyzmin.org.ua/news/tradytsii-sviatkuvannia-novoho-roku-u-riznykh-krainakh-svitu/


Інформацію підготувала Дирда Оксана

 


пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

   Щорічно, 20 листопада, у всьому свiтi відзначається Всесвітній день дитини.


 Кожного року його відзначають у річницю прийняття Конвенції про права дитини.

У 1954 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам заснувати Всесвітній день дитини, який слід відзначати як день світового братерства і розуміння між дітьми та сприяння благополуччю дітей усього світу. Урядам було запропоновано самостійно вибирати відповідну для цього дня дату. 20 листопада 1959 року Генасамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а через 30 років, 20 листопада 1989 року - Конвенцію про права дитини. 
 
Основна ідея Конвенції полягає в найкращому забезпеченні інтересів дитини. Положення Конвенції зводяться до чотирьох основних вимог, які мають забезпечити права дітей: виживання, розвиток, захист і забезпечення активної участі в житті суспільства. Головний принцип, який проголошує Конвенція, - визнання дитини повноцінною і повноправною особистістю. 
Саме тому 20 листопада в багатьох країнах світу відзначають свято дитячої радості, благополуччя, світового взаєморозуміння і братерства. Конвенцію підписала 61 країна свiту.
 Пропонуємо нашим наймолодшим друзям  подарувати цього дня подорож у  чарiвний свiт казок. 
Квитки можна придбати ооось тут: 

ПОДОРОЖ ЗІ СМАКОМ ДИТИНСТВА

  Привiт усім!  На календарi 20 листопада, і  сьогодні один iз найкращих днів року. Адже саме сьогодні увесь світ відзначає Всесвітній день дитини!

    Діти - найбільший скарб на Землі. Уявити життя без їхнього галасу, сміху, навіть  без їхніх пустощів просто нереально! 

А що люблять  діти? Та все, що приносить ïм радість, щастя, задоволення! 
    Нашi маленькi друзі!  Сподіваємося, що сьогодні разом з нами та нашими героями ви будете безмежно щасливими! Для вас та для всіх, хто воліє поринути  у чудовий світ дитинства, казки і дива - ця подорож. Уперед!

1. "Привіт, це я!"

Розгляньте картинку та відгадайте,  з якої казки чи мультика героï.











2. Бліц-вікторина  "Казковi хитрощi"

Будьте пильними -  вікторина з хитринками)

1. Скільки людей тягнули ріпку? 

2. У колобка на шиї був бантик чи краватка? 

3. Скількох козенят з'їв вовк у казці "Вовк і семеро козенят"?

4. Мальвіна - брюнетка чи блондинка? 

5. Червона Шапочка носила віночок з ромашок чи кульбабок? 

6. Скільки зерняток в день їла Дюймовочка у Крота в будинку? 

7. Навіщо Бармалей намагався відібрати у Буратіно золотий ключик? 

8. Черевичок Попелюшки простий чи золотий?


3. "Увага, розшук!"

     Казкові герої нічим не відрізняються від дітей: також гублять своï речі і гадки не мають, де ïх шукати... Ми ж їм допоможемо? Розгляньте картинки та відгадайте, хто з казкових героїв загубив свої речі!





 

Якщо всi речi знайденi, смiливо вирушаємо далi! 

    Діти володіють неабиякими здібностями придумувати "свої" назви предметам, явищам, ба, навіть цілим історіям! Герої наступного завдання надсилають вам, друзі, "хелпики": прохання придумати якнайцікавішу назву до цих чудових малюнків! 
Ви впораєтеся, ми знаємо!




   Нашi маленькi друзi!  Вітаємо вас зi Всесвітнім днем дитини! Бажаємо  вам багато солодощів і радощів, веселощів і вiрних друзів, чудових пригод і приємних сюрпризів, щасливого дитинства і здiйснення бажань. Ніколи не сумуйте, вірте у свої мрії, радуйте батьків, дивуйте  цей світ! А ми, дорослi, завжди поруч i  завжди допоможемо здійснитися вашим маленьким-великим мріям! Усім, хто вірить в диво, - ловіть його хутчіш!  Для вас -  лист прямісінько від Святого Миколая!  Записуйте свої бажання, а ми допоможемо їм якомога швидше долетiти до адресата!


У подорож усіх запросила Оксана Дирда


Челендж «Дитячі мрії»


Пропонумо вашій увазі перевтілення вихованців

 ЗХК гуртка художньо-сценічного слова "Паросток"

 в образи улюблених акторів



Вітаємо з перемогами!


Вітаємо вихованців зразкового художнього колективу гуртка художньо- сценічного слова «Паросток» із вагомими перемогами на Всеукраїнському XХІ дитячо-юнацькому фестивалі-конкурсі патріотичної творчості «Сурми звитяги», що проходив з 14.10.2020 по 08.11.2020р. у місті Львів. Конкурс проводився в комбінованому форматі, в якому загалом взяли участь майже 9000 учасників. Це надзвичайно потужний та масовий конкурс, який відбувається щорічно за підтримки Міністерства освіти та науки  України та збирає талановиту молодь, вихованців закладів позашкільної освіти, учнів мистецьких шкіл та студентів фахових закладів освіти України.

Надзвичайно приємно, що серед переможців конкурсу є наші вихованці, а саме, у віковій категорії (10-16 років):












У віковій категорії 17-27 років:







Літературну композицію «Сім струн», яку виконували 7 вихованок гуртка (Балан Каріна, Житарюк Аліса, Данилюк Олександра, Шатирьонок Альона, Стрельцова Вікторія, Солкан Христина, Адажіннік Іоанна) нагороджено спеціальною відзнакою журі за «Найкращу декламацію».

Наші вихованці мають честь презентувати Буковину на заключному Гала-концерті, який відбудеться 23 листопада у форматі відео-запису на величній сцені  Львівського театру опери і балету імені Соломії Крушельницької.

понеділок, 16 листопада 2020 р.

Ти знаєш, що ти Людина!

                                     

    На межі ХVІІІ-ХІХ століть у Франції жив такий собі Талейран Перігор. Він відрізнявся тим, що при різних урядах залишався незмінним міністром закордонних справ. Це була людина талановита в багатьох напрямах, але найбільше - в умінні враховувати настрої оточуючих, шанобливо до них ставитися і при цьому зберігати власні принципи, прагнути до того, щоб керувати ситуацією, а не сліпо підкорятися обставинам. З ім'ям цієї людини і пов'язане поняття, яке сьогоднi об'єднало нас усiх.  Це поняття -  толерантнiсть.
 16 листопада у всьому свiтi  вiдзначається Міжнародний день толерантностi - свято, яке запровадили у 1995 роцi за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалено Декларацiю принципiв терпимостi. Тому День толерантностi ще має назву День терпимостi.
    У Декларацiï зазначається, що  «толерантність – це гармонія у різноманітті. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування і свобода думки, совісті й переконань. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична і правова потреба. Адже толерантність означає, що кожен може дотримуватися своїх переконань і визнає таке саме право за іншими. З розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона - наш спільний дім, всі люди в якому - сусіди. І для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. 
    Як бачимо, толерантність - незамінна у сучасному світі.

    Навчання толерантності починається з дитячого віку, коли варто вчити дітей не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. 

Як навчити дiтей бути толерантними? Розумiти та сприймати iнших такими, якими вони є?                                          

Спецiалiсти стверджують:  для того, щоб виховати толерантну дитину потрібно:

- стежити за спілкуванням у сім’ї. Будь-які нецензурнi вислови з неймовірною силою впливають  на формування особистості дитини;
- розповідати дитині про народи світу, їхні звичаї та обряди;
- розповідати про неймовірні відмінності людей в усіх сферах життя; 
- розповідати про зовнішні відмінності та людей з обмеженими можливостями. У когось може бути родима пляма на усю щоку, в когось – кирпатий носик, великі очі тощо – але всіх нас об’єднує те, що ми люди; 
- пояснювати, що толерантності не заслуговує поведінка людей, яка порушує соціальні норми. Батьки так прагнуть навчити дітей толерантності, що ті в свою чергу починають плутати поняття та терплять несправедливість від людей.
    Тема толерантності не проста. Її межі важко визначити нам, дорослим, не говорячи вже про дітей. Проте усі ми розуміємо наскільки вона важлива, адже є однією із обов’язкових умов миру! 

Пропонуємо вашiй увазi книгу для наших дiтей «Який Такий».



 




        "Який Такий" - готові уроки толерантності.  Створювали книгу люди, що люблять життя, а якщо точнiше: ілюстрації намалювала Надія Кушнір, надихала та допомагала з текстом - Юлія Аронова, ГО ''МЕЙКЕРСПЕЙС ЛЬВІВ'' та безпосередньо Анна Косарєва.
     "Який Такий" ви знайдете у вільному доступі PDF та безкоштовному доступi в системі mozaWeb (для доступу потрібно зареєструватися)!
    Книгу можна переглядати на великому екрані інтерактивної панелі, свого комп'ютера чи смартфона і насолоджуватися смачними малюнками, правдивими словами та ситуаціями, з якими стикалися ми, як були малими, а тепер наші власні дiти чи діти друзів, або й зовсім незнайомих нам людей десь в іншому куточку України. "Який Такий" можна не тільки переглядати, але й слухати аудіо-коментарі до картинок, складати пазли та проходити тематичні тести. Погляньте самі та покажіть своїм дітям, учням, вихованцям!
    Друзi! Навчаймося толерантності самі та навчаймо її молоде покоління, будьмо толерантними у сім’ї, на роботі, у своєму колі спілкування, і тоді людство стане на крок ближче до омріяного міжнаціонального діалогу та миру! Нумо розширювати територію толерантності, починаючи із себе!

Інформацію підготувала Дирда Оксана

ПЕДАГОГІЧНИЙ ГЛОСАРІЙ "СКАРБНИЦЯ МЕТОДИСТА": БРЕНДАЙДЕНТИКА

  БРЕНДАЙДЕНТИКА Будь-яка середньостатистична людина без проблем зорієнтується де термінал «Привату» у торговому центрі, лише здалеку поба...