ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК

СУЧАСНІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

 З ПЕДАГОГАМИ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

(з досвіду роботи КЗ «Чернівецький обласний центр

естетичного виховання «Юність Буковини»)»

 

«Країна, яка прагне бути

конкурентоспроможною в сучасному світі,

має визначати освіту та науку своїми

стратегічними сферами…»

 Президент України

Володимир Зеленський

        

         Питання освіти в Україні сьогодні як ніколи актуальне, адже освіта в наш час, час динамічного розвитку суспільства є найважливішим видом людської діяльності, головним чинником прогресивного розвитку виробництва, інформатики, економіки, культури, інших видiв життєдіяльності.                                                                                                                   З прийняттям Міністерством освіти і науки України програми великої трансформації «Освіта 4.0: український світанок»  освіта в Україні набуває нових сенсів, приймає нові виклики. Трансформація освіти у версію 4.0 - передбачає складну систему активних дій, рішень, проєктів,  покликаних не наздоганяти, а випереджати. І в цій системі особливої ваги набуває позашкільна освіта як важлива складова освіти, зокрема освіти 4.0.                                                                                      Позашкільна освіта сьогоднi  - це, перш за все, простір  творчих, конкурентоспроможних особистостей, які зуміли створити себе та власне мислення в такий спосіб, який в подальшому постає платформою успіху та процвітання в умовах нових викликів сучасності.  Цi виклики спонукають  всiх учасникiв освiтнього процесу до нових пошуків та вiдкриттiв. Відтак, заклад позашкільної освіти сьогодні – це потужна платформа творчості, генерації ідей, нових рішень, креативного світобачення. Саме позашкільна освіта в контексті розвитку освіти 4.0 спроможна якнайефективніше забезпечити принцип персоналізованого навчання High Touch High Thech (НТНТ), передбаченого програмою великої трансформації МОН України.     У зв’язку з цим сьогодні гостро постає питання підвищення рівня кваліфікації педагогів закладів позашкільної освіти, їх готовності до педагогічної діяльності, до вирішення завдань, актуальних для цього етапу розвитку освіти та суспільства загалом. Тому, одним з пріоритетних завдань оновлення змісту освіти за європейськими стандартами є удосконалення системи підготовки педагогів. Важливе значення у вирішенні вищевказаного завдання відіграє методична служба, спрямована на підвищення професійної компетентності педагогів, адже педагог закладу позашкільної освіти – ключова постать у сучасному освітньому процесі,  наставник, від його професійної підготовки залежить якість освіти, рівень культури суспільства, ствердження демократичних принципів та процесів.

 Класифікація форм методичної роботи у закладі освіти      

В умовах реформування освітянської галузі в Україні якісну освіту може здійснити лише висококваліфікований, творчий, соціально активний і конкурентоспроможний педагог, здатний гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, критично мислити, використовувати сучасні технології, генерувати нові ідеї, бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах. Підвищенню якісного складу педагогів у закладі освіти сприяє активне впровадження в освітній процес різних форм методичної роботи.                                                                                    Форми методичної роботи виділяються своєю різноманітністю. Їх поділяють на традиційні (науково-теоретична конференція, науково-практична конференція, теоретичний семінар, проблемний семінар, психолого-педагогічний семінар, семінар-практикум, педагогічна рада, оперативно-методична нарада, педагогічні читання, педагогічні виставки)  та нетрадиційні (панорама методичних новинок, методичний аукціон, методичний фестиваль, майстер-клас, ярмарок педагогічних ідей, інтернет-конференція, вебінар, вебконференція, відео-конференція, вебфорум); колективні (масові), групові (методична рада, методичне об’єднання,  школа передового педагогічного досвіду, школа педагогічної майстерності, школа професійної майстерності, школа молодого педагога, творчі групи, творча галерея, мобільні творчі групи,  ініціативні робочі групи, методичні дні/тижні, відкриті заняття, взаємовідвідування занять, вивчення (впровадження) передового педагогічного досвіду, ділова/рольова гра, усний журнал,  розробка методичного портфеля, педагогічний консиліум, методичні посиденьки,  методичні гостини, педагогічні турніри,   методична панорама, бюро педагогічних знахідок, тренінг, банк ідей, методичні діалоги, методичний ринг, методичний міст, методичний бенефіс, методична естафета, методичний вернісаж, методична олімпіада/конкурс, вікторина, відкритий мікрофон, розумовий штурм, круглий/проблемний стіл тощо) та індивідуальні (самоосвіта, наставництво, стажування, консультування, індивідуальна науково-методична робота, аналіз, самоаналіз, самооцінка,  анкетування, анотація, атестація, бесіда, інтерв’ю, бюлетень, творчий звіт педагога, відгук, захист, звіт, індивідуальний план, курсова перепідготовка, випускна  робота, методична розробка, методичні рекомендації, презентація, порадник, творчий портрет, портфоліо тощо).                                                                                       Розглянемо форми методичної роботи, які впроваджуються в освітньому процесі комунального закладу «Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини» (далі – ЧОЦЕВ «Юність Буковини»).                           Форми методичної роботи з педагогами комунального закладу «Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини»                                                                                                                                Форми методичної роботи у ЧОЦЕВ «Юність Буковини» досить різноманітні та цікаві. Всі вони спрямовані на розвиток, удосконалення, модернізацію методичної роботи в закладі та в області. У структурі методичної роботи закладу: педагогічна рада, методична рада, Школа молодого педагога, методичні об’єднання керівників гуртків відповідно до напрямів, а також ряд методичних заходів, кожен з яких має на меті апгрейд методичної роботи.                                                                                        Найважливіші завдання діяльності закладу здійснює педагогічна рада. Засідання педагогічної ради в ЧОЦЕВ «Юність Буковини» відбуваються чотири рази на рік і спрямовані на вирішення наступних питань: удосконалення методичного забезпечення освітнього процесу, планування та режим роботи закладу, розробка та погодження робочого навчального плану, видача документів здобувачам освіти про відповідний рівень освіти, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвиток їхньої творчої ініціативи, впровадження в освітній процес закладу досягнень педагогічної науки тощо.                                   Ядром методичної роботи у закладі є методична рада, яка створює атмосферу творчого пошуку, організовує вивчення і впровадження інновацій, координує діяльність методичних об’єднань. На засіданнях методичної ради визначають стратегію роботи над єдиною методичною проблемою, розглядають ряд інших важливих питань: вивчення й узагальнення перспективного педагогічного досвіду, виконання плану моніторингу внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямами, впровадження в освітній процес нових (сучасних) навчальних програм з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму, педагогічних проєктів, інноваційних методів і технологій, інтерактивних форм навчання, формування особистості здобувача освіти на засадах  національних традицій, гуманної педагогіки, загальнолюдських цінностей тощо.                                                                   Значна роль у методичній роботі Центру належить методичним об’єднанням (далі - МО). У Центрі працюють методичні об’єднання за жанрами: театральний, хореографічний, вокальний, образотворче мистецтво, творче об’єднання раннього розвитку «Малюк». План роботи МО на навчальний рік затверджується наказом закладу. Під час організації роботи МО методисти використовують традиційні й нетрадиційні форми їх проведення: круглий стіл, флеш-дебати, посиденьки, вернісаж думок, подіум ідей та інш.                                                                                 Оскільки Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини» координує роботу закладів позашкільної освіти області (надає методичну допомогу педагогам у підвищенні їхньої професійної компетентності, здійснює консультаційну, просвітницьку, навчальну функції з питань організації освітнього процесу, програмного забезпечення, впровадження сучасних, інноваційних методів та технологій навчання у педагогічну практику), форми методичної роботи в закладі варто поділити на обласні та внутрішні.                               Серед форм методичної роботи обласного значення чільне місце займають: обласна організаційна нарада з завідуючими відділами та методистами художньо-естетичного напряму закладів позашкільної освіти області (вересень, січень), методичний діалог «Проєктування професійного розвитку педагога-позашкільника» з методистами та керівниками гуртків художньо-естетичного напряму (квітень), виїзний методичний консалтинг у заклади позашкільної освіти області (за запитом), обласний дайджест-практикум педагогічної майстерності «Освітні тренди» для керівників гуртків художньо-естетичного напряму (жовтень), онлайн-консультації педагогічних працівників закладів позашкільної освіти області (щомісячно) тощо.                                                                             Методичний діалог «Проєктування професійного розвитку педагога-позашкільника» (далі – Діалог) започаткований у 2020 році у зв’язку з введенням дистанційного навчання і  має на меті комунікацію  з методистами художньо-естетичного напряму області щодо обміну досвідом, вирішення перспективних завдань. Серед тем, які розглядалися на діалогах: «Сучасні інструменти мотивації», «Професійна мобільність педагога», «Програмне забезпечення гуртків художньо-естетичного напряму» тощо.                                                                                                   Обласний дайджест-практикум педагогічної майстерності «Освітні     тренди» для керівників гуртків художньо-естетичного напряму (далі – Дайджест) ініціювався методичною службою Центру у 2020 році як альтернатива обласним семінарам-практикумам, які на той час в очному форматі не проводилися у зв’язку з локдауном. Дайджест передбачає обмін досвідом керівників гуртків художнього-естетичного напряму та передачу фахових знань, умінь, навичок з різних видів мистецтва (вокал, хореографія, театр/фольклор, образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво) з використанням різноманітних форм роботи: майстерки, практикуми, тренінги, творчі лабораторії, толоки тощо. До співпраці запрошуються відомі майстри мистецтва, заслужені працівники освіти, культури, керівники-методисти, викладачі фахових закладів освіти І-УІ рівнів акредитації, працівники мистецьких установ (артисти театру, філармонії, центру культури та мистецтва тощо). Педагоги-позашкільники працюють окремо за напрямами на чолі з методистом за жанром, який є модератором зустрічі. За підсумками Дайджесту педагоги отримують Сертифікат учасника.                                                                

            Виїзний методичний консалтинг у заклади позашкільної освіти області впроваджений у практику закладу у 2022 році і організовується за запитом колег - працівників закладів позашкільної освіти області щодо надання методичної допомоги педагогам (програмне забезпечення, організація обласних фестивалів, конкурсів, напрацювання спільних творчих проєктів).                                           

  З метою розвитку та модернізації методичної служби у ЧОЦЕВ «Юність Буковини» щороку генеруються та організовуються нові форми методичної роботи. Розглянемо деякі з них.                                   

     Модуль робочого процесу за чашкою кави (далі – Модуль).   Модуль ініційований заввідділом методичної роботи Центру і проводиться щомісячно один раз на місяць. Учасниками Модуля є: директор, заступники директора з навчальної та виховної роботи, заввідділом методичної роботи, заввідділом з організаційно-масової роботи, методисти за жанрами. Під час роботи Модуля учасники ознайомлюються з новими методами, технологіями навчання, інноваціями в освітній галузі, розглядають оптимальні шляхи їх впровадження в освітній процес ЧОЦЕВ «Юність Буковини». Так, під час Модулів учасники знайомилися з такими новітніми технологіями, прийомами, практиками як: бриколаж, брейнрайтинг, майндмеппінг, ед’ютейнмент, сторітелінг, печа-куча, кросенс,  скрайбінг, практичні прийоми з формування навичок 4К, правила бренд-айдентики, SWOT аналіз тощо. У 2023 році розпочалася робота щодо впровадження техніки SWOT аналізу в освітньому процесі закладу. Опитано педагогічних працівників закладу, триває опитування батьків.               

Педагогічний глосарій «Скарбниця методиста» (далі - Глосарій). Ця форма методичної роботи виникла за ініціативи методиста Дирди Оксани у 2020 році під час карантину, в умовах переходу освітнього процесу у дистанційний формат. Мета Глосарію – ознайомити колег-педагогів з новим, незнайомим терміном чи поняттям, яке увійде у скарбницю знань педагога і, за потреби, впровадиться у педагогічну практику. З 2021 року Глосарій з онлайн-формату проводиться офлайн один раз на місяць: педагоги по черзі обирають нове поняття/термін та коротко доводять його суть, використовуючи мультимедійні презентації. Так, серед термінів, запропонованих на глосаріях: булінг, контент, сторітелінг, soft skills/hard skills, бенчмаркінг, квіз, латеральне мислення, подкаст, самоменеджмент, тайм-менеджмент, метанавчання, холістичне навчання, мастермайнд, трайвертайзинг, нетворкінг, кластер, трендвотчинг/трендспотинг, ком’юніті, тимбілдинг, хакатон, гейміфікація, брендинг, бренд-айдентика, глединг тощо. Зустрічі під час глосаріїв сприяють не лише покращенню професійного словника педагога, а й покращують рівень його професійних знань, сприяють кращій професійній комунікації.                                                                                                        Креативний методичний мастермайнд (далі - КММ). Ідея започаткування цього виду діяльності виникла під час одного з Глосаріїв, на якому розглядали поняття «мастермайнд». Учасники Глосарію висунули пропозицію щодо зустрічей у стилі КММ, які відбуватимуться за потреби вирішення нової спільної творчої справи. Так, у 2022 році започатковано креативний методичний мастермайнд або методична мастермайнд-сесія.                                                                                           Креативний методичний мастермайнд передбачає творчу діяльність представників адміністрації та методичної служби (7-8 осіб), які упродовж визначених заздалегідь строків спільно вирішують поставлене завдання. У період сфокусованої праці всіх учасники КММ отримують професійні поради один від одного, дружню підтримку у вирішенні того чи іншого завдання, різні точки зору колег на проблему, отримують необхідні для подальшої роботи ресурси. Таким чином відбувається групове взаємне професійне вдосконалення, досягається поставлена мета у єдності думок, у повазі один до одного, з доланням труднощів та урахуванням побажань всіх учасників. Креативні методичні мастермайнди у ЧОЦЕВ «Юність Буковини»  є цілком затребуваними і необхідними у вирішенні     важливих завдань.                                                                                                                  Окремої уваги у методичній діяльності ЧОЦЕВ «Юність Буковини» заслуговують форми роботи, ініційовані методистами за жанрами з метою покращення роботи конкретного жанру.  Розглянемо їх.                

     Педагогічна гутірка (далі - Гутірка). Ініціатор та організатор Гутірки – Дирда Оксана, методист театрального та фольклорного жанрів Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини». Цей вид методичної роботи впроваджений у 2023 році і передбачає комунікацію методиста театрального жару з керівниками літературних, театральних та фольклорних гуртків Центру: художньо-сценічного слова та акторської майстерності «Паросток», гурток театрального мистецтва з елементами ляльковедення «ЕМОЦІЯ», гурток кросмедійної журналістики для дітей «Про Медіа», гурток гармонійного розвитку дівчаток «Я - панночка».                                                                Метою започаткування цієї форми методичної роботи є вирішення питань, пов’язаних з роботою літературних і театральних гуртків Центру: планування діяльності роботи гуртків; обмін досвідом, творчими  лайфгаками, враженнями, знаннями педагогів; напрацювання ідей щодо організації та проведення методичних, організаційно-масових, виховних заходів; створення портфоліо-кейсів діяльності дитячого театрального колективу; підготовка до відкритих занять, взаємовідвідування занять, самоаналіз проведеного заняття; розробка навчальних (авторських) програм з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму тощо. Серед тем, які розглядалися на гутірках: «Відкрите заняття від А до Я», «Планування освітньої діяльності у гуртках театрального жанру на навчальний рік», «Національно-патріотичне виховання у гуртках театрального жанру», «Шляхи мотивації вихованців гуртків до участи у мистецьких  заходах (фестивалях, конкурсах) всеукраїнського та міжнародного рівнів», «Диференційоване навчання у гуртках театрального напряму», «Соціально-партнерська діяльність гуртка» тощо. Традиційно до участи у Гутірці, окрім керівників театральних гуртків, запрошуються представники інших служб закладу: психолог (організовує тематичні тренінги за запитом), завідуюча відділом оргмасової роботи (ознайомлює з перспективним планом оргмасової та виховної роботи, здійснює аналіз участи театральних колективів у заходах Центру), методист з інформаційно-іміджевої діяльності (знайомить з основними принципами формування бренду гуртка, шляхами  популяризації  колективу, формування його позитивного іміджу) тощо.    Комунікація під час гутірок сприяє підвищенню професійної майстерності педагогів, конкурентоспроможності у наданні освітніх послуг, ефективності роботи гуртка, розвитку та модернізації театрального жанру загалом.                                                                          

    Методичний нетворкінг з керівниками гуртків хореографічного жанру (далі - Нетворкінг). Цей вид нетворкінгу  спрямований на обмін методиками та педагогічними прийомами між керівниками гуртків хореографічного жанру. Впроваджений у практику роботи Центру методистом хореографічного жанру Калинюк Маріанною. Педагоги  - керівники хореографічних гуртків -  під час Нетворкінгу обмінюються цікавими новітніми прийомами навчання, розробляють спільні заходи, напрацьовують проєкти для покращення якості освіти в танцювальному колективі, організовують семінари, тренінги, засідання, на яких обговорюють нові підходи до освітнього процесу, діляться успішними педагогічними практиками та знаходять спільні рішення для поліпшення освітнього процесу у гуртку, а відтак у закладі позашкільної освіти.                  Методична толока з керівниками гуртків вокального жанру (далі - Толока). Цей вид методичної роботи ініційовано методистом вокального жанру Вовк Надією у 2024 році. Толока керівників вокальних гуртків з методистом за жанром відбувається один раз на місяць щомісячно. Толока як один з видів методичної комунікації у закладі спрямована на покращення діяльності вокальних гуртків у ЧОЦЕВ «Юність Буковини» та в області.  Так, учасники толок напрацьовують умови проведення вокальних фестивалів, конкурсів, тематичних тижнів, присвячених творчості відомих композиторів, поетів-піснярів, розробляють проєкти щодо проведення пісенних марафонів тощо

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що методична робота у закладі позашкільної освіти є одним із головних важелів управління освітнім процесом, тією рушійною силою, яка потребує постійного оновлення знань педагогів, спонукає їх до самоосвіти і самовдосконалення.  Цілеспрямовано здійснювана методична робота у закладі позашкільної освіти є цілісною педагогічною системою, яка розвивається сама й забезпечує професійний розвиток педагогів, здійснює супровід освітніх практик, закладів, інновацій і сприяє тим самим розвитку освіти загалом.                                                                                                       Методично грамотно організовані форми методичної роботи вирішують ряд надважливих завдань: сприяють професійному розвитку педагогів, пошуку раціональних методів роботи, створенню умов для активної творчої діяльності кожного педагога, підвищують рівень мотивації і творчості, співробітництва та педагогічного партнерства, формують організаторські, лідерські здібності педагогічних працівників, розвивають комунікаційні навички, вносять в освітній процес закладу освіти нові ідеї,  сприяють  генерації  цікавих педагогічних проєктів, методичних знахідок.           

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Випускна (підсумкова) робота слухача курсів підвищення кваліфікації: методичні рекомендації / автор. кол.; за заг. ред. Т.М. Сорочан, Л.М. Оліфіри, Л.А. Карташової; НАПН України; Ун-т менедж. освіти. Київ, 2021. 123 

3.     Колективні форми роботи з кадрами. // Електронний ресурс

https://studfile.net/preview/5537878/page:12/

4. На українські школи очікує велика трансформація. Освіторія. Електронний ресурс https://osvitoria.media/experience/na-ukrayinski-shkoly-ochikuye-velyka-transformatsiya/

5. Т. Сорочан. Концепція науково-методичної робота в добу освітніх змін: традиції, інновації, перспективи розвитку. Методист. – 2013. – № 2. (14) – С. 7 – 12.

6. Про актуальне в методичній діяльності: думки й поради експертів: мультимедійний наук.-метод. комплекс / авт.. кол.: Т.М, Сорочан, М.І. Скрипник [та ін.]; ред.. упоряд. В.В. Сидоренко; наук. ред. Т.М. Сорочан; ЦІППО, ДВНЗ «УМО» НАПН України. Київ, 2017.728 с.

7. Форми методичної роботи з педагогами. // Електронний ресурс. https://dnz-kazka-sadok-sofiji-rusovoji.webnode.com.ua/formi-metodichnojiroboti-z-pedagogami/

8. Форми методичної роботи. // Електронний ресурс

https://gymnasiya2.org.ua/doc/formimetodrabot.pdf 

9. https://lutvunykblog.wordpress.com/2020/04/14/інноваційні-форми-роботи-з-педагогіч/

10.https://www.junist.com.ua/images/naukovo-metodychna/MetodychRecomendFormyMR.pdf

11. https://lib.iitta.gov.ua/

Інформаційно-методичний вісник підготувала

методист Оксана Дирда    

Гейміфікація та ігрове навчання як освітні тренди: навчаючи - граємось, граючись - навчаємо

Ігрове навчання, яке з’явилося у 2008 році, досі підкорює світ. Педагоги, управлінці, фінансисти і навіть лікарі впроваджують у роботу елементи гейміфікації. Що таке гейміфікація, чому кількість її прихильників зростає і як впровадити її у педагогічну практику?

Гейміфікація - це застосування принципів гри в неігровому середовищі. Від інших ігрових форматів відрізняється фокусом на досягненні конкретної цілі, а не на власне грі.

Гейміфікація широко використовується в освіті, у закладах позашкільної совіти, зокрема. Гейміфіковане навчання люблять і діти, і дорослі, адже природний потяг до гри та дух змагання допомагає урізноманітнити та полегшити вивчення складних дисциплін чи тем. Ігри стимулюють центри задоволення в мозку. 97 % сучасних дітей грають у відеоігри, а 70 % сучасних педагогів зізнаються, що помітили ріст зацікавленості здобувачів освіти, відколи застосовують відеоконтент на занятті.

Ефективність гейміфікації :

1.     Підвищує цікавість та прискорює опанування теми. Коли ми

навчаємось граючи, то максимально занурюємося у процес, нова інформація сприймається легше, коли ми практикуємось та відтворюємо знання в парі чи групі, аніж коли читаємо чи слухаємо на самоті. 

2.     Забезпечує миттєвий зворотний зв'язок. Здобувачі освіти одразу

розуміють чи потребує тема повторного вивчення, чи є вже достатньо засвоєною.

3.     Сприяє соціалізації. Завдяки парним чи груповим ігровим форматам

 здобувачі освіти, що мають складнощі із налагодженням соціальних зв’язків, легше адаптуються в колективі. Колективні гейміфіковані формати сприяють співпраці, а не конкуренції, а це також покращує колективний дух.

4.     Заміняє застарілі системи оцінювання. Наприклад, в Університеті

 Індіани викладач вирішив відмовитися від стандартного оцінювання. Натомість він почав використовувати власну систему «балів досвіду». Тепер його учні не отримують «хороші» чи «погані» оцінки, а набирають бали за збагачення свого досвіду. Вони, так само як й інші учні, беруть участь у квестах і вікторинах чи розробляють проєкти, проте їхньою фінальною оцінкою стає кількість накопичених «балів досвіду». Оскільки протягом курсу неможливо отримати погану оцінку, кожний виклик приносить студентам радість, а не фрустрацію. Викладач пояснює ефективність свого методу схожістю до принципу роботи відеоігор, що робить систему оцінювання більш зрозумілою та ближчою для молодих людей.

5.     Спрощує та робить цікавішими завдання для домашнього

 опрацювання. Гра може продовжуватися й після завершення заняття. У якості домашнього завдання можна запропонувати вихованцям пройти квест або вікторину, заповнити тематичний кросворд/кросен/сканворд чи створити власний.

Заняття, на яких впроваджуються елементи гейміфікації, називають гейміфікованими заняттями. На гейміфікованих заняттях вихованці-гравці здобувають не оцінки, а «бали досвіду», значки, наліпки, просуваються в загальному рейтингу тощо. Це заохочує їх до подальших звершень. Такі заняття включають використання ігрових елементів, таких як: лідерборди, досягнення та бейджі, які роблять навчання цікавим та захоплюючим. Гейміфікація є ефективним  способом утримати увагу здобувачів освіти, сприяє підвищенню мотивації вихованців, створенню здорової конкуренції та забезпеченню більш активної участі; дозволяє застосовувати ігрові елементи в оцінюванні, співпраці та інших аспектах навчання..

Гейміфікація може бути впроваджена у різних форматах: навчальні платформи, програми, веб-сайти, соціальні мережі тощо.

Для того, щоби розпочати гейміфікацію на занятті необхідно проаналізувати аудиторію: вік та кількість здобувачів освіти, їхній рівень підготовки. Далі - визначитися з форматом роботи, а саме: онлайн чи офлайн; парна, групова чи індивідуальна робота. В очному навчанні найпростіший спосіб гейміфікувати діяльність - додати в процес бонусні бали, флешкартки, вікторини, ігри; для групових взаємодій добре працюють квести, квізи.

Багато інструментів гейміфікації для урізноманітнення самостійних завдань вдома можна і слід використовувати в дистанційному навчанні. Допомогти у цьому можуть застосунки та навчальні сайти. Ось деякі з них:

Kahoo – найпопулярніший сервіс для створення вікторин і тестів. Можна генерувати власний контент або використовувати матеріали інших користувачів.

Quizziz – платформа для створення вікторин та флешкарток. Містить додаткову систему бонусів, режим домашнього завдання, а також меми.

Quizlet Live – найкращий застосунок для групової комунікації. Можна грати в командах від 6 осіб.

Часто у педагогічних працях можна зустріти термін «ігрове навчання», який ототожнюють з гейміфікацією. Чим відрізняється гейміфікація від ігрового навчання? Ігрове навчання – це навчання за допомогою ігор. Ігрове навчання як сучасна освітня технологія дозволяє створити простір для експериментування, вирішення проблем та розвитку критичного мислення і передбачає використання спеціально розроблених ігор або симуляторів з метою передачі певних знань та навичок, тоді як у гейміфікації використовують лише певні ігрові елементи.

З ігровим навчанням зазвичай пов’язані спеціальні навчальні ігри, які розробляються з певною освітньою метою. Ці ігри можуть бути створені для навчання конкретних навичок або передачі певного знання. Вони можуть бути використані як додатковий інструмент для підтримки навчання на занятті або самостійного навчання.                                                                                      Таким чином, гейміфікація та ігрове навчання - це дві сучасні тенденції в освіті, які надають нові можливості для покращення навчального процесу та залучення здобувачів освіти, це потужні інструменти, які допомагають зробити освітній процес більш цікавим та ефективним. Вони відкривають нові можливості для покращення навчання та розвитку здобувачів освіти, а їх використання в освітньому процесі є відповіддю на потреби сучасного світу.                                                                                                                     

Список використаних джерел:

1.     Коберник Г. Технологія гейміфікації у професійно-педагогічній підготовці майбутнього вчителя. Перспективи   та      інновації   науки. 2021. № 5(5). С. 397–405. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2021-5(5)-397-405 (дата звернення: 20.02.2023).

2.     https://buki.com.ua/news/scho-take-geimifikatsiia/

3.https://arbook.info/vidminnosti-mizh-gejmifikacziyeyu-j-igrovim-navchannyam/

4.     https://academy-vision.org/index.php/av/article/download/283/262/265

 

Матеріал підготувала Оксана Дирда

ПЕДАГОГІЧНИЙ ГЛОСАРІЙ "СКАРБНИЦЯ МЕТОДИСТА"

 

ТРЕНД. ТРЕНДСПОТТИНГ. ТРЕНДВОТЧИНГ

У сучасному суспільстві для того, щоб зробити правильний прогноз майбутніх змін і правильно визначити стратегію, яка буде гарантом перемоги в конкурентній боротьбі, необхідно визначити останні тренди та тенденції. І в цьому питанні допоможе знайти відповіді на актуальні питання трендспоттинг як напрямок моніторингу, виявлення та вивчення трендів сучасності в будь-якій сфері життєдіяльності.

Тренд - це новий напрям розвитку будь-якого процесу; це стратегія подальшого розвитку. Тренд не слід ототожнювати з швидкоплинним захопленням, яке зникне так само скоро, як і виникло, він проіснує тривалий час і вплине на суспільство. Тренд – явище нове, незвичне, але прогнозоване, стійке й значуще. Розуміння цих особливостей формує не тільки обізнаність про феномени, які відбуваються навколо нас, але дозволяє трансформувати настрої суспільства й соціальні тренди в нові продукти. Для когось „тренд” – це щось нове; незвичайне, значуще явище, пов'язане з подіями, які неможливо передбачити. Але це не так, насправді тренди прогнозовані. Вони безперервно виникають і зникають, переходять у масову культуру, перетинаються і зливаються, народжуючи нові тренди.

При виявленні трендів необхідно чітко розрізняти тренд і швидкоплинне захоплення (англ. fad) споживачів. Останнє зникне так само швидко, як і виникло, в той час як тренд стійкий і проіснує тривалий час і вплине на суспільство. Розуміння цих відмінностей формує не тільки обізнаність про ті феномени, що відбуваються навколо нас, але дозволяє трансформувати настрої суспільства і соціальні тренди в нові продукти.

Будь-яке суспільне явище спирається на стратегію подальшого розвитку. Оскільки розробка певного продукту, послуги тощо вимагає часових затрат, то потрібно мати якомога чіткіше уявлення про переваги й запити в суспільстві, щоб у результаті запропонувати бажане, необхідне й бути в центрі цього актуального явища дійсності. Тому орієнтуватись у трендах – значить розуміти майбутнє й прогнозувати та знаходити в ньому перспективи власного становлення й самореалізації.                           

Звідки ж знати: тренд чи не тренд? 

Трендспоттинг нам на поміч! Трендспоттинг відкриває величезні перспективи для аналізу трендів, які уже окреслюються як реальність у недалекому завтра, як передумови прогнозування сценаріїв майбутнього, у тому числі й успішного професійного становлення особистості з урахуванням сучасних вимог ринку праці та основних трендів досягнення конкурентоздатності майбутніх фахівців.         

Трендспоттинг (англ.trendspotting) – процес моніторингу, виявлення трендів. Також використовується поняття трендвотчинг (від англ. „trend” –тенденція, „watching” - спостереження) - діяльність, спрямована на спостереження за новими тенденціями.

Сьогодні можна виділити основн іскладові трендспоттингового аналізу, кожен із яких має свою класифікацію. До них слід віднести: появу нових тенденцій у суспільстві, прояв тенденцій у трендсеттерів, кулхантингський збір елементів інформації,         тенденцій, трендвотчингове дослідження.

Основні поняття трендспоттингу.

Тренд – основні тенденції транформації тієї чи іншої галузі розвитку суспільства.

Трендспоттинг – процес моніторингу, виявлення трендів.

Тенденція і тенденційність (лат. tendo – направляю, прагну) – можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.

Трендхантинг – це професія спостерігачів, мистецтво помічати й прогнозувати, вибираючи з нескінченних граней людського життя те, що ви назвете модним незабаром. Трендхантинг (кулхантинг) (від англ. trend – загальний напрямок, тенденція; cool – чудовий, крутий; hunting – полювання) -

збір інформації в середовищі потенційних споживачів.

Трендхантер – фахівець, який відслідковує та аналізує тренди в певній галузі.

Трендсеттер – фахівець-інноватор, який сприймає нові ідеї або тренди раніше інших фахівців, сприяє впровадженню новацій у масову практику.

Сама ідея трендспоттингу як пошуку нових тенденцій у розвитку різних сфер життєдіяльності з’явилася ще в далекому 1903р. завдяки французькому вченому та соціологу Габріелю Тарду, який перший звернув увагу на те, що інновації в суспільстві розподіляються нерівномірно: існує певна категорія людей, які сприймають все нове більш швидко та природно. З цього моменту поширення інновацій у суспільстві стало предметом наукових досліджень у різних галузях: соціології, психології, менеджменту та маркетингу.        

Які ж необхідні здібності для того, щоб навчитися бачити тренди, неочевидні тенденції у розвитку тих чи інших сфер життєдіяльності людини? Р.Бхаргава, автор серії книг про тренди, використовує поняття „куратор тенденцій”. Це людина, яка вміє відслідковувати тренди.

Р.Бхаргава  визначає п'ять якостей ефективного „куратора тенденцій”:

1. Допитливість, цікавість. Ви намагаєтеся краще пізнати світ та отримати нові знання.

2. Спостережливість. Ви вчитеся помічати в усьому дрібні деталі, які інші люди ігнорують.

3. Сприйнятливість. Для вас немає труднощів переходити від однієї ідеї до іншої; ви уникаєте упередженості й прагнення аналізувати щось занадто довго й ретельно.

4. Вдумливість. Ви витрачаєте на обдумування досить часу, щоб скласти осмислену точку зору, і терпляче розглядаєте всі альтернативні думки, перш ніж ідея сформулюється остаточно.

5. Елегантність. Ви шукаєте першокласні способи опису ідей, що дозволяють просто й доступно об'єднувати розрізнені концепції.                       

Те, що використовує значна більшість людей сьогодні, фахівців у галузі трендспоттингу вже не цікавить! Те, що буде затребувано завтра, уже визначено виробниками матеріальних та духовних цінностей і готується, щоб вийти на ринок. А от те, що стане потенційно необхідним та важливим післязавтра та у перспективі може принести дивіденди - це саме та „здобич”, на яку полюють трендхантери.

Новий напрям у музиці або креативна ідея для рекламного ролику, ніким доки не помічена тенденція у світі моди та альтернативний погляд на кіноіндустрію, шокуюче нововведення – це усе потенційні тенденції, які, можливо, незабаром захоплять світ. Правильно спрогнозувати майбутні зміни означає правильно визначити стратегію, яка буде гарантом перемоги в конкурентній боротьбі, а для цього необхідно визначити останні тренди та тенденції. Майбутні зміни можливо та необхідно прогнозувати. Саме цим займається трендвотчинг та трендспоттинг.

Список використаних джерел:

1.     https://www.management.com.ua/notes/trendspotting.html

2.     https://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/1760/Alekseeva.pdf?sequence=1&isAllowed=y

3.     https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%82%D1%87%D1%96%D0%BD%D0%B3#

4.     Трендвотчинг як інструмент визначення стратегічних напрямків розвитку / Н.С. Ілляшенко, А.С. Росохата // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – №1. – С. 29-35

 

 

 

Матеріал підготувала Дирда Оксана

Тайм-менеджмент - важливий інструмент планування часу педагога

У період інтенсивного розвитку суспільства важливою є досконала організація часу. Тому одним із основних завдань сучасної людини у виконанні поставлених завдань є оптимальне використання часу. Досягнення цієї мети стає можливим із застосуванням інструмента управління часом - тайм-менеджменту. Управління часом є важливим інструментом у сучасному житті, оскільки допомагає досягати більшої продуктивності, знижує рівень стресу і допомагає краще використовувати обмежений ресурс - час.                                 Тайм-менеджмент – це процес організації та планування розподілу часу між конкретними видами діяльності. Завдання тайм-менеджменту охоплює постановку цілей, розставляння пріоритетів, завдань, планування дій, делегування завдань, перерви і використання інструментів управління часом для підвищення ефективності та продуктивності.

Перші ідеї про правила організації робочого часу з'явилися в 60-х роках минулого століття в країнах Заходу у відповідь на прискорення темпів життя, а широко застосовуватися стали лише з 80-х років.

 Власне термін «time management» вперше з'явився в 70-х роках ХХ століття. Один із підприємців Данії, Клаус Меллер, стверджує, що авторство належить саме йому. Цей бізнесмен у 1975 році заснував компанію «Time Management International (TMI)» і винайшов блокнот Time Manager, який став прототипом органайзера. Сам К.Меллер організував навчальні тренінги-презентації: як і яку сторінку потрібно заповнювати в цьому блокноті,  як це допоможе у плануванні та управлінні часом.

Тайм-менеджмент - це про раціональний розподіл годин в добі так, щоб і все встигнути, і спати повноцінні 7-8 годин, і бути ефективним, і залишатися здоровим. Це навичка, яку варто прокачувати постійно.

Розуміння того, що таке тайм-менеджмент та якими є його принципи, дозволяє не лише досягати цілей з мінімальними зусиллями та у потрібні терміни, але також тримати у балансі різні сфери життя, не жертвуючи ні відпочинком, ні спілкуванням з рідними, ні піклуванням про власне здоров’я. Тобто, тайм-менеджмент - це  ще й про той самий work-life balance. 

З-поміж основних завдань тайм-менеджменту розрізняють наступні: 1) підвищення власної працездатності; 2) постійний контроль за якістю виконаного; 3) аналіз щоденного розпорядку дня та його оптимізація; 4) вдосконалення навичок використання бюджету власного часу; 5) вміння відмовлятися від неефективних і нераціональних видів діяльності; 6) раціональне планування часу й виконання всіх поставлених завдань у визначені проміжки часу; 7) правильна організація часу для діяльності та відпочинку.

Хтось вважає планування часу за принципами тайм-менеджменту чарівними ліками від прокрастинації та лінощів, таким собі квитком у продуктивне життя. Іноді це працює, проте не варто плутати тайм-менеджмент з іншими подібними термінами. Бо в результаті виникають ось такі міфи: 

Міф 1. Тайм-менеджмент - це розпланувати день щохвилинно. До цього закликають деякі «гуру» продуктивності, які насправді не розуміють основного завдання тайм-менеджменту. Якщо ви вже тестували подібну систему управління часом, то знаєте, до чого це призводить - роздратування, підвищення тривожності, погіршення психологічного стану.

Міф 2. Є універсальні поради з управління часом, які підходять усім. Насправді, тайм-менеджмент — це не про універсальність. Так, є певні сформовані принципи, правила. Проте їх потрібно адаптувати під свій стиль та ритм життя, пріоритети, особисті якості, сильні та слабкі сторони. А для цього - протестувати декілька технік. В результаті, швидше за все, ви отримаєте нову, унікальну методику з планування часу, яка працює конкретно у вашому випадку.  

Міф 3. Тайм-менеджмент не для творчих людей. Така думка виникає, коли починаються розмови про натхнення, довгі пошуки ідей, сенсів, алюзій. В такому випадку справа не у тайм-менеджменті, а в професіоналізмі спеціаліста. Коли є сформовані правила роботи, розуміння її специфіки та труднощів, які можуть виникнути, організація часу є легким процесом. 

Набір здібностей, які дають змогу ефективно та результативно використовувати свій час, називають навичками тайм-менеджменту. Ці навички мають вирішальне значення як в особистій, так і в професійній сфері. Хороші навички управління часом включають розставляння пріоритетів, постановку цілей, планування і складання розкладу, розподіл часу; складання списків; аналіз використання часу.  

Технологія "тайм-менеджмент" за своєю суттю є глибоко педагогічною, оскільки вона включає взаємодію учасників освітнього процесу; адекватна компонентам педагогічного процесу (мета, завдання, зміст, методи, засоби, форми і результати взаємодії); формує ціннісний підхід до часу, феномена самоорганізації; сприяє особистісному зростанню учасників освітнього процесу, здійснюючи часову навігацію самоосвіти та конкретних умінь самоорганізації.   

Щоб керувати своїм часом, педагогу слід дотримуватися основних правил тайм-менеджменту:

1.     Заведіть щоденник і щодня пишіть список справ, які вам потрібно  сьогодні

зробити. Навпроти виконаного завдання ставте відмітки. Важливо, щоб список був у вас перед очима, тоді ви точно ні про що не забудете.

2.     Відрізняйте основне від другорядного. Важливо визначити, які справи  

найважливіші, і саме їх потрібно виконувати першочергово. Спеціалісти також радять спочатку виконувати найнеприємнішу роботу, тоді вона не “висітиме” у ваших думках та не заважатиме виконувати інші завдання.

3.     Слідкуйте за часом. Важливо, щоб на кожну зі справ ви виділяли певний

проміжок часу. Якщо поставите себе в певні рамки, то набагато легше буде виділити час для іншої роботи.

4.     Зосереджуйтесь на одній справі. Насправді, якщо розосереджувати свою

увагу на кількох справах одночасно, то жодна з них не буде зроблена ідеально, та ще й на це буде витрачено більше часу, аніж у випадку їх почергового виконання.

5.     Уникайте “крадіїв часу”.  До таких відносяться соцмережі, поштова

 скринька, інтернет-серфінг, телефонні розмови.                                                                 У гонитві за успіхом та особистою результативністю ніколи не нехтуйте відпочинком: плануйте відпочинок так само, як і ваші бізнес-завдання! Для управління часом повноцінний відпочинок – найважливіший елемент успіху.

Не можна економити на сні, власних вихідних та спілкуванні з близькими - це такі ж важливі фактори ефективного тайм-менеджменту, як планування і постановка цілей.

Список використаних джерел:

1.     Майсюра О. М. Про ефективність використання особистого часу (до питання тайм¬менеджменту) // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — No 2 (104). — С. 196—200.

2.     https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/728330/1/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%A4.%D0%93.%D0%A2%D0%B5%D0%B7%D0%B82021.pdf

3.     https://www.coachingforukraine.com/?gad_source=1&gclid=EAIaIQobChMIkq6H4Pj8igMVe0eRBR1vqzRzEAAYASAAEgJ4FvD_BwE

4.      https://dan-it.com.ua/uk/blog/osnovnye-navyki-tajm-menedzhmenta-kotorye-neobhodimy-kazhdomu/

5.     https://naurok.com.ua/prezentaciya-taym-menedzhment-pedagoga-2453.html

 

Матеріал підготувала Дирда Оксана